Українські ґрунти мають великий, але не безмежний потенціал родючості для формування високих врожаїв зерна з високою якістю. Тому внесення добрив є необхідним агроприйомом. Виходячи з високих витрат, які складають добрива в системі вирощування озимої пшениці, важливо користуватися заощаджуючими системами живлення.

 

Вони ґрунтуються на збалансованому живленні помакро та мікроелементах; забезпеченні рослин необхідними елементами в критичні фази розвитку; підвищенні коефіцієнту засвоєння біогенів з добрив та ґрунту.

 

На формування врожаю зерна 10 ц/га необхідно: 28-37 кг/азоту; 11 -13 кг фосфору; 20-27 кг калію; 5 кг кальцію; 4 кг магнію; 3,5 кг сірки та 5 г бо ру; 8,5 г міді; 270 г заліза; 82 г марганцю; 60 г цинку; 0,7 г молібдену.

 

В збалансованому живленні пшениці важливу роль відіграють азот, фосфор, сірка, магній, мідь, марганець. До азоту, сірки та магнію пшениця пред'являє особливу вимогу. Визначити їх потребу можливо як по результатам ґрунтової та тканинної діагностики, так і по характерному кольору рослин, який відповідає дефіциту того чи іншого елементу.

 

Для отримання максимального ефекту від удобрення важливо враховувати фазу розвитку озимини, в яку відбувається закладка елементів врожаю. Відсутність збалансованого повноцінного живлення в цей період може в залежності від етапу онтогенезу зменшити урожай на 10-50%. В фенології особливо виділяються впливом на врожай дві фази: кінець кущення - формування першого вузла (закладається кількість колосків в колосі, відповідає IV етапу); кінець виходу в трубку - початок колосіння (формування прапорцевого листка, виповненість та якість зерна, відповідає VII-VIII етапам).

 

Для найкращої віддачі такого підживлення важливо не проминути з внесенням і точно визначити фазу розвитку, інакше ефективність агроприйому буде значно нижчою.

 

Незважаючи на те, що внесення добрив в ґрунт залишається основним, листкове підживлення може відігравати значну роль в системі живлення. Це пов'язано з високими властивостями засвоєння (швидкість та ступінь засвоєння) біогенів через листя; можливостями покращити забезпечення необхідними елементами живлення при понижених температурах, посусі або інших стрес-факторах; як додаткове джерело живлення при високій потребі рослин.

 

Кращим добривом для забезпечення азотом по листку є карбамід, який має в своєму складі

 

N - 46%. При його застосуванні важливо правильно визначити концентрацію робочого розчину. Вона коливається від 15-20% в фазу кущіння, 6-12% на початку виходу в трубку, 5-6% кінець виходу в трубку — початок колосіння.

 

Добре зарекомендувало листкове підживлення карбамідом в баковій суміші з сульфатом магнію (оксиду магнію 16%, сірки 13%), який є надійним джерелом двох важливих біогенів сірки та магнію. Сірка посилює засвоєння азоту та входить до складу амінокислот, магній служить джерелом для утворення хлорофілу та впливає на засвоєння фочфору. Важливо, що сульфату магнію властиво нейтралізувати токсичний для рослин біурет, який міститься в карбаміді. Економічно обґрунтована норма сульфату магнію складає 2-5 кг/га. Пшениця вибаглива і на інші біогенні елементи, особливо фосфор, який впливає на відновлення вторинної кореневої системи, кущіння, розподіл енергії та фотосинтез; мідь, марганець, цинк, залізо, молібден, які забезпечують засвоєння різних форм азоту, ферментні та гормональні процеси, стійкість до несприятливих умов (особливо зимостійкість) та хвороб, разом з бором на процеси запилення та запліднення. Тому цінним є використання в бакових сумішах з карбамідом та сульфатом магнію комплексних листкових підживлень, які містять макро та мікроелементи. Добре зарекомендувало себе добриво Інтермаг зернові .Переваги Інтермаг: основна частка мікроелементів представлена у вигляді хелатів ЕДТА; завдяки високій хімічній чистоті забезпечується мінімальний ризик опіку; висока якість помелу забезпечує відмінну розчинність; прилипач у складі добрива запобігає стіканню розчину, утворенню лінз, сприяє доброму змочуванню та утримуванню на поверхні листа довгий час. Інтермаг містить -Ті (титан) комплексон іактивізатор росту рослин,що дозволяє якісно підвищити  вбирання кореневою системою  калію,фосфору та інших складових із грунтового розчину. Комплекс з карбаміду, сульфату магнію та Інтермаг зернові можна вважати універсальною сумішшю для підживлення озимих культур. Його використання дозволяє зменшити внесення ґрунтово азотних добрив на 30-50%. При проведенні трьох листкових підживлень карбамідом в фазу кущіння, початку виходу в трубку та на початку колосіння можна внести приблизно 60 кг в фізичній вазі, що відповідає 27 кг азоту з ступінню засвоєння через лист близько 100%, тоді як для отримання рослиною через ґрунтове удобрення аміачною селітрою, (N-34%, ступінь засвоєння азоту з добрив від 50 до 80%) потрібно внести 100-160 кг. Заміна частки аміачної селітри карбамідом дозволяє зменшити закислення ґрунтів. Крім прямої економії азотних добрив, використання листкового підживлення в наведеній схемі дозволяє підвищити урожайність товарного зерна пшениці на 10-30% та якість на 2-4% по клейковині.