Найкращий попередник для озимої пшениці в зоні Лісостепу - багаторічні бобові трави (конюшина, люцерна та ін.). Вони збагачують ґрунт азотом і високоякісною органічною масою з пожнивних решток. З рослинними рештками в ґрунті залишається до 150 кг/га азоту (табл. 6). Крім того, покращується структура і підвищується біологічна активність грунту, зменшується забур'яненість посівів озимої пшениці.

 

Попередники	Вміст азоту врослинних рештках, %	Доступний азот при мінералізації рослинних решток, кг/га
Картопля, цукрові буряки	2,5-3,0	30-40
Зернові	0,4-0,8	20-40
Люцерна	2,3-2,8	100-150
Конюшина	2,0-2,5	80-100
Горох	2,0-2,5	50-60

 

Відмінним попередникомє зернові бобові культури: горох, вика, кормові боби, соя та ін. Вони поліпшують структуру ґрунту, не забирають з нього азот, зменшують забур'яненість. Вважається, що чим сильніше розвинений травостій зернобобових, тим більший вплив їх на врожайність наступної культури.

Добрим попередникомє також озимий ріпак, посівні площі якого мають тенденцію до зростання. Він добрий фітосанітар у зернових сівозмінах. Кореневі рештки ріпаку запобігають переущільненню грунту, покращують його структуру та збагачують органічною речовиною, що рівноцінно внесенню 20 т/га органічних добрив. Розклад решток ріпаку в ґрунті сприяє доброму розвитку молодих рослин пшениці. Він рано звільняє поле, що дає можливість зменшити забур'яненість агротехнічними методами.

Однорічні трави - горохо-вико-вівсяні сумішки, що використовуються на зелений корм, сіно, силос, теж вважаються добрими попередниками. Це зумовлюється ранішим від інших культур звільненням поля і зменшенням забур'яненості, оскільки насіння бур'янів не встигає достигнути. Очистити поле від бур'янів можна також поверхневими обробітками ґрунту.

Просапні культури — рання картопля, кукурудза на зелений корм і силос, цукрові буряки перших строків збирання, під які вносили органічні добрива, також є добрими попередниками.

Після цукрових буряків і, особливо картоплі, доцільно застосувати поверхневий обробіток, що дає змогу зекономити частину паливно-мастильних матеріалів, необхідних для оранки. Проте в даному випадку різко зростає забур'яненість озимої пшениці, оскільки основна маса насіння бур'янів залишається у верхньому шарі ґрунту.

Із зернових культур добрим попередником є гречка. Вона має розвинену кореневу систему, яка розчиняє в ґрунті важкодоступні форми фосфору та калію і збагачує ґрунт поживними речовинами.

Можна сіяти після вівса, оскільки він не уражується кореневими гнилями і залишає більш якісні пожнивні рештки, ніж інші зернові культури. Оцінку попередників подано.

Найкращим попередником в зоні степу є чорний пар, сівба після якого гарантує одержання своєчасних сходів завдяки вищому вмісту вологи у ґрунті.

Із непарових попередників кращим є горох. Він рано звільняє поле, залишає більше вологи в ґрунті порівняно з іншими непаровими попередниками. Поширеним непаровим попередником у зоні Степу є також кукурудза на зелений корм, кукурудза на силос. Розміщують пшеницю також після баштанних культур та ін.

У зоні Поліссявисокі врожаї озимої пшениці отримують при розміщенні її після люпину на зелений корм та зерно, льону-довгунцю, картоплі, а на окультурених ґрунтах — після кукурудзи на силос та багаторічних і однорічних трав.

У Передкарпатській зоні озиму пшеницю сіють після багаторічних бобових і бобово-злакових трав на два укоси, горохо-вико-вівсяних сумішок, люпину, картоплі, кукурудзи.

В умовах Закарпатської низовиникращими попередниками є багаторічні бобові або бобово-злакові трави, вико-вівсяні сумішки, кукурудза на силос, а також картопля і тютюн.

Попередник	Норма добрив
N30 Р30 К30	N60 Р60 К60	N90 Р90 К90	N120 Р120 К120
Конюшина на 1 укіс	55,9	59,1	63,2	64,9
Конюшина на 2 укоси	54,2	58,2	62,9	65,1
Конюшина із приорюванням другого укосу	60,1	63,0	65,1	66,2
Горох	49,3	53,4	56,8	58,9
Картопля	46,0	51,2	53,9	55,8
Кукурудза на силос	36,6	42,7	46,5	49,7

 

Враховуючи, що на даний час сівозміни в господарствах зруйновані, виходом із ситуації може бути універсальна динамічна 4-пільна сівозміна, яка дасть змогу підтримувати позитивний баланс гумусу в ґрунті і високу урожайність культур.

1)   поле - конюшина;

2)   поле - озима пшениця;

3)     поле - озимий ріпак, цукровий буряк, кукурудза, зернобобові чи інша культура (крім зернових);

4)     поле - ячмінь з підсівом конюшини.

Таким чином, в структурі посівних площ 2/3 будуть займати зернові культури і 1/3 - озимий ріпак. Поле з конюшиною не даватиме прибутку, але буде працювати на врожай наступних культур. Зерно і насіння ріпаку мають зараз найвищий попит на ринку.

Важливо те, що на кожному полі сівозміни є можливість повертати в ґрунт органічну речовину. На першому полі це залишки конюшини, на другому бажано приорати солому, на третьому заробити в ґрунт солому ріпаку чи рослинні рештки іншої культури.