Озима пшениця виносить з урожаєм значну кількість елементів живлення з ґрунту. Для формування врожаю зерна 10 ц/га необхідно: 28-37 кг азоту; 11-13 кг фосфору; 20-27 кг калію, 5 кг кальцію, 4 кг магнію, 3,5 кг сірки та 5 г бору, 8,5 г міді, 270 г заліза, 82 г марганцю, 60 г цинку, 0,7 г молібдену. Слід зазначити, що чим більший урожай і вища доза мінеральних добрив, тим більший винос поживних речовин. Аналіз показує, що достатньої кількості елементів живлення в легкодоступній формі в ґрунті майже не буває, тому для одержання високого врожаю під озиму пшеницю необхідно вносити мінеральні добрива.
Співвідношення елементів живлення. Найбільший ефект дає повне забезпечення потреб рослин озимої пшениці всіма елементами живлення. Урожайність залежить від лімітуючого чинника, тобто від того елемента, якого найменше міститься в ґрунті в доступному для використання рослинами вигляді. Неправильне співвідношення азоту, фосфору і калію призводить до зменшення продуктивності рослин, ураження хворобами, зниження якості зерна та ін.
Раніше рекомендувалось співвідношення азоту, фосфору і калію як 1:1:1. Дослідження останніх років, а також практика вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією показали, що для одержання максимального врожаю зерна високої якості, при високих дозах внесення добрив, необхідне переважання азоту: 1,5:1:1. Потреба у внесенні підвищених доз азоту обумовлена високим виносом азоту з ґрунту, що переважає в 3—4 рази винос фосфору.
За даними Миронівського інституту пшениці, кращим співвідношенням елементів живлення N:P:K є 1,5:1:1. Таке ж співвідношення нами рекомендується для регіонів Західної України.
Способи і строки внесення.
Мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток восени, давати в рядки при сівбі іпідживлювати ними посіви під час вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток. Перенесення цих добрив для осіннього чи весняного підживлення набагато знижує їх ефективність. Краще вносити добрива під оранку, тоді вони перемішуються з шаром ґрунту на глибину оранки від 5-10 до 22-25 см. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникненню її на більшу глибину в початкових фазах росту і підвищенню зимостійкості.
Норми внесення добрив.
При внесенні Р90-120К90-120під оранку рослини повністю забезпечені фосфором і калієм впродовж всієї вегетації, тому немає потреби вносити мінеральні добрива в рядки під час сівби. Рядкове внесення збільшує тривалість сівби і затрати на виробництво зерна. Крім того, гранули добрив, які розміщуються поруч з висіяним насінням, розчиняючись, підвищують концентрацію ґрунтового розчину і на 3-6% зменшують польову схожість.
Узагальнюючи дані науково-дослідних установ, зональних агро-хімлабораторій та досвід вирощування за інтенсивною технологією, під озиму пшеницю у західних регіонах України, залежно від ґрунтових умов і попередників, рекомендуємо такі орієнтовні норми внесення мінеральних добрив (табл. 8).
Таблиця 8. Орієнтовні норми мінеральних добрив
для формування 50 ц/га зерна озимої пшениці
|
Зона
|
Основні типи грунтів
|
Попередник
|
|||||||||||
|
багаторічні бобові трави
|
зернові бобові
|
однорічні
трави, гречка, овес
|
просапні: картопля, кукурудза, цукровий буряк, ріпак
|
||||||||||
|
|
|
N
|
Р
|
К
|
N
|
Р
|
К
|
N
|
Р
|
К
|
N
|
Р
|
К
|
|
Лісостеп
|
Чорноземи глибокі,
малогумусиі, чорноземи
опідзолені. Темно-сірі
опідзолені
|
40
|
50
|
50
|
70
|
60
|
60
|
120
|
90
|
90
|
90
|
70
|
70
|
|
Сірі та світло-сірі опідзолені
|
60
|
60
|
60
|
80
|
60
|
60
|
140
|
100
|
100
|
110
|
80
|
80
|
|
|
Полісся
|
Дерново середиьо- і
слабопідзолисті
супіщані і суглинкові
|
60
|
60
|
60
|
80
|
60
|
60
|
140
|
100
|
100
|
110
|
80
|
80
|
|
Дерново-карбонатні
|
60
|
50
|
50
|
80
|
60
|
60
|
140
|
100
|
120
|
110
|
80
|
100
|
|
|
Передкарпаття
|
Дерново середпьо-
підзолисті поверхнево
оглеєні
|
60
|
60
|
60
|
80
|
60
|
60
|
140
|
100
|
100
|
100
|
80
|
80
|
|
Закарпатська низовина
|
Дерново-опідзолені слабоглеюваті
|
60
|
60
|
60
|
80
|
60
|
60
|
140
|
90
|
90
|
100
|
80
|
80
|
Ці норми необхідно уточнювати в кожному конкретному випадку, враховуючи особливості агротехніки, метеорологічні умови року і дані діагностики.