6.3.2. Позакореневе (листкове) підживлення озимої пшениці

Це допоміжний спосіб застосування добрив, а не основний!
Ступінь (відсоток) засвоєння елементів живлення з добрив через листя є значно вищим, порівняно із їх засвоєнням з добрив, що внесені в ґрунт. Але обсяги засвоєння елементів через листки обмежені. Найшвидше листками засвоюється азот, магній, калій, повільніше сірка і ще повільніше фосфор, кальцій та мікроелементи. Незважаючи на цю різницю у швидкості проникнення елементів живлення в рослину, вони в цілому засвоюються листками набагато швидше, ніж кореневою системою з ґрунту.
Важко розглядати листкове підживлення як спосіб застосування фосфору, калію, кальцію тощо. Проте азот можна вносити у значно більших кількостях, а потребу в мікроелементах часто повністю задовольняють цим способом.
Мікроелементи за листкового внесення в 10 разів ефективніші, ніж за внесення їх у ґрунт, де вони можуть зв'язуватись у недоступні сполуки. Листкове удобрення азотом особливо ефективне на здорових рослинах, що добре забезпечені іншими елементами живлення.
Кращим добривом для цього є карбамід, який не спричинює таких опіків, як аміачна селітра. Обприскувати посіви рекомендується у хмарну погоду, за нижчих температур (не більше 20° С) і доброї вологості ґрунту, найкраще ввечері або зранку.
Удобрення карбамідом можна проводити практично при всіх обприскуваннях фунгіцидами та інсектицидами. Додавання до робочого розчину карбаміду зумовлює кращу пропускну здатність кутикули листків, що сприяє проникненню в рослину пестицидів, підсилює їх ефективність, полегшує засвоєння через листя інших елементів живлення.
За високої концентрації водний розчин карбаміду може спричинити опіки. Молоді рослини більш стійкі до них, краще використовують азот. Максимальні безпечні норми внесення карбаміду подано в табл. 10. Внесення одночасно з карбамідом сірчанокислого марганцю у 5% концентрації зменшує небезпеку опіків від карбаміду.
 
Таблиця 10 - Максимальна концентрація водного
розчину карбаміду для позакореневого (листкового) внесення
Фаза розвитку
Вмісткарбаміду вробочомурозчині, %
Поєднання з іншими елементами живлення
 
 
карбамід, %
MgS04 х 7Н20 епсоміт, %
Мікро­елементи
Початок кущіння
18-20
20
5
-
Кінець кущіння
16-18
15
-
так
Початок виходу в трубку
10-12
10
-
-
Кінець виходу в трубку
6-8
7
5
так
Колосіння
5-6
-
-
-
Цвітіння
не рекомендується вносити
Молочна стиглість
4-5
-
-
-
 
Необхідно враховувати, що розчинення 20 кг карбаміду в 100 л води знижує температуру розчину приблизно на 9° С. Дуже холодний розчин може спричинити термічний стрес рослин.