Біологічні особливості.
Озиме жито менш вимоглива до умов зовнішнього середовища культура, ніж пшениця. По відношенню до тепла жито холодостійкіше за пшеницю. На рівні вузла кущення жито витримує морози до мінус 25°С, а добре загартовані посіви - навіть мінус 35°С. При наявності вологи в ґрунті жито може проростати при температурі 1 - 2 ° С , а дружні сходи з'являються при температурі 8-12°С. У період вегетації сприятливою для жита є температура 18-20°С. По відношенню до вологи жито менш вимогливе, ніж озима пшениця. Воно краще витримує весняні посухи завдяки добре розвиненій кореневій системі. Транспіраційний коефіцієнт 340-420. Зважаючи на те, що жито перехреснозапильна культура, воно погано переносить суху погоду, спеку і затяжні дощі в період цвітіння, що викликає череззерницю.
Озиме жито, завдяки добре розвиненій кореневій системі з підвищеною поглинаючою здатністю, відносно менш вимогливе до ґрунтів. Жито краще інших культур поглинає фосфор із важкорозчинних сполук ґрунту. По засвоєнню із ґрунту калію дещо поступається тільки вівсу. Може рости і розвиватись на малородючих і піщаних ґрунтах. Проте високі врожаї забезпечує на родючих ґрунтах. Витримує підвищену кислотність ґрунту (рН 5,5) і невелику засоленість. На утворення 1 ц зерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1 , 2 - 1 , 5 кг фосфору, 2-2,5 кг калію.
Озиме жито краще кущиться (3-5 пагонів на одну рослину), закладає вузол кущення близько від поверхні ґрунту (1,7-2 см) незалежно від глибини загортання насіння, при загущенні схильне до вилягання, є перехреснозапильною культурою. Запилюється вітром, краще при відносно тихій погоді. Достигає озиме жито на 8 - 10 днів раніше за озиму пшеницю. Вегетаційний період 270-350 днів.
Сорти.
У нашій країні районовані диплоїдні і тетраплоїдні сорти. Більшість з них належать до диплоїдної групи (кількість хромосом у соматичних клітинах 14). В останні роки почали вирощувати сорти тетраплоїдної групи (28 хромосом). Із диплоїдних сортів найбільш поширені: Богуславка, Верхняцьке 94, Воля, Київське 90, Київське 93, Нива, Ніка, Харківське 95 та ін.; із тетраплоїдних - Вересень, Древлянське, Пуховчанка.