Коноплі - дуже давня культура. Вирощувати її почали раніше за льон. Перші спогади про неї зустрічаються в китайському рукописі, написаному за 2800 років до н.е. Існує версія, що центром поширення коноплі є південь сучасної України. На території нашої країни її вирощують з давніх часів. Ця культура відома арійським племенам, скіфам. В європейських країнах коноплі стали сіяти лише в XVI столітті. Розвиток вітрильного флоту потребував у великій кількості прядива для оснащення суден канатами, парусиною.

Коноплі за 3 тис. років своєї достовірної історії поширились майже в усі країни світу і одержали назву світової культури. Світова площа посіву коноплі в 1913 році становила 873 тис. га, у 1927 р. - 1237 тис. га, в 1952 році - близько 750 тис. га.

До першої світової війни великий розвиток коноплярство мало по берегах Дніпра і його приток (Десна, Сейм, Сож). У цей період коноплі в Україні вирощувалось чи не найбільше у світі. Ще в 1956-60 pp. перше місце в світі за посівними площами коноплі (понад 600 тис. га) займав СРСР, з них майже четверта частина висівалася в Україні.

З початком широкого виробництва дешевого синтетичного волокна, прядиво втратило свою незамінність у морській справі та інших галузях промисловості. Посівні площі різко скоротилися. Так, якщо в 1956 році в Україні сіяли 160 тис. га коноплі, то у 1990 р. - лише 11 тис. га, а в 2000 - 3,5 тис. га. їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях.

Проте завдяки відкриттю нових можливостей використання коноплесировини, в Європі різко розширюються посівні площі. В Німеччині за 2 роки посівні площі збільшилися у 3 рази, Франція розширила посіви коноплі до 11 тис. га, в Канаді у 1999 році було посіяно 10 тис. га.

Середня врожайність волокна в Україні 6-7 ц/га, при інтенсивній технології можна збирати 15-17 ц/га. Урожай насіння до 8-10 ц/га.