Махорку вирощують для одержання курильної (махоркової) крупки, сигарет, нюхального і жувального порошку, нікотинових препаратів, нікотинової (вітамін РР) і лимонної кислот, які застосовують у харчовій і текстильній промисловості. У насінні міститься 35-40 % жирної олії, яку використовують у лакофарбній і миловарній промисловості.

У сухих відферментованих листках махорки міститься від 5 до 15 % нікотину, 15-20 % органічних кислот (.у т.ч. 10 % лимонної), 10-14 % білків і 2-4 % вуглеводів.

В Європу махорка була завезена на початку XVI століття із Флориди (США). В Україні її вирощують із XVII століття. Нині промислове вирощування махорки на невеликих площах зосереджене у Київській, Полтавській, Сумській і Чернігівській областях. Середня врожайність махорки (стебла і листя) - 15 ц/га, може досягати 30-50 ц/га.