ТРІШКИ ПРО 2М-4Х (МЦПА)
Похідні арилоксиалканкарбонових кислот, в тому числі і препарати МЦПА, відносяться до групи гербіцидів з ауксиноподобною активністю, так як вони мають багато спільного з природними ауксинами. Синтетичні ауксини, на відміну від природних, не піддаються ендогенного регулювання, не втрачає активності при надлишковому надходженні в рослини. Наслідком цього є надмірна інтенсивність поділу клітин і посилення дихальних процесів, в яких не утворюється АТФ (роз'єднання окисного фосфорилювання), ослаблення надходження поживних речовин і виснаження запасів вуглеводів. Дія гербіцидів на рослини реалізується на рівні механізмів обміну нуклеїнових кислот, синтезу білків, різних фермент.
Механізм дії
Механізми дії 2,4-Д та МЦПА практично ідентичні. Вибірковість їх дії пов'язана з накопиченням в бур'янах продуктів обміну, зокрема, азоту (вище за норму в 20 разів), в той час як у культурних рослинах кількість цього елемента помітно не збільшується. Ці препарати порушують у бур'янах процес окисного фосфорилювання. У дводольних зростає інтенсивність дихання, що утворюється при цьому енергія не акумулюється, а втрачається. Останнє призводить до того, що рослини втрачають аденозинтрифосфорну кислоту (АТФ) - з'єднання, багату енергією.[8]
При обприскуванні 2,4-Д і МЦПА дрібні краплі потрапляють на стебла і листя. Щоб проявити фітотоксичну дію, вони повинні подолати бар'єри захисної тканини і проникнути всередину листа.[4] Препарати можуть проникати через продихи або кутикулу, проникну для ліпофільних та гідрофільних сполук за наявності мікропор - ектодесми. [4]
Препаративні форми
Масляні розчини, володіючи розчинювальною здатністю, краще проникають через кутикулу. Водорозчинні концентрати і т. п. працюють при достатньому зволоженні рослин, коли вода заповнює мікропори кутикули.[4]
Клітинні оболонки не є перешкодою для проникнення препарату крізь них добре проходять і ліпофільні, і гідрофільні речовини, причому, молоді листки, що мають більш тонкі покривні тканини і відкриті продихи, вони проникають краще при сприятливій погоді.[4]
Строки прояву візуального ефекту
Дія гербіцидів на чутливі до них бур'яни проявляється досить швидко. Протягом декількох годин відбувається гальмування або повне припинення росту та інші процеси.[1]
Симптоми ураження
Речовини МЦПА викликають гіпертрофоване поділ меристематичних клітин,[6] деформацію стебел і листя, утворення повітряних коренів.[5] У пошкоджених рослин формативно розростаються тканини, рослина викривляється, зупиняється ріст.[6]
В прикореневій частині утворюються потовщення, з яких з'являються придаткові корінці. Молоді корені відмирають. Спостерігаються й інші морфологічні зміни.[1]
У бур'янів, оброблених гербіцидами, посилюється інтенсивність дихання уповільнюється процес фотосинтезу в результаті руйнування хлорофілу, піддається гідролітичному розпаду складні органічні речовини - білок, крохмаль, інулін, послаблюються процеси синтезу, збільшується вміст рухомих форм вуглеводів і цукрів, різко скорочується надходження азоту, фосфору і калію, припиняється синтезуюча діяльність кореневої системи. В результаті порушення водного обміну рослини втрачають тургор і починають в'янути.[1]
Спектр дії:
МЦПА знищує наступні бур'янисті види: грицики звичайні, лобода біла, талабан польовий, редька дика, гірчиця польова.
Значно пошкоджуються гречка березкоподібна, осот польовий, березка польова, осот жовтий, хвощ,[7] сухоребрик лікарський, щириця.[14]
Стійкі бур'яни
Стійкі до препарату: ромашка непахуча, шпаргель польовий, зірочник середній,[7] кукіль та ін.[14]
Бакові суміші
Препарати на основі МЦПА (диметиламінна + калієва + натрієва сіль, суміш) можна поєднувати з бромоксинілом і сульфонілсечовинами для збільшення спектра дії. Крім цього, препарат можна змішувати з інсектицидами, добривами, фунгіцидами, якщо періоди внесення збігаються.[16] МЦПА (диметиламінна сіль) добре змішується і поєднується з препаратами, в основі яких речовини класу сульфонілсечовин, а також з бромоксинілом, 2,4-Д, клопіралідом, дикамбою.[13]
Застосування
Для досягнення найбільшої ефективності застосування рекомендується проводити обробку посівів препаратом при 16-20°C,[6] при 18-30°C.[4] Температура є вирішальним фактором, що послаблює або посилює дію гербіцидів даної групи. Похідні 2,4-Д і МЦПА не ефективні при 4-5°C, оскільки фізіологічні процеси в рослинах вкрай уповільнені, а при 10-15°C ослаблені. Найвища активність гербіцидів буде спостерігатися в той період, коли рослини знаходяться в оптимальних умовах розвитку - інтенсивний обмін речовин, продукти фотосинтезу переходять з листків у корені і стебла.[4]
Також зареєстровані сумішеві препарати на основі МЦПА та піклораму (диметилетаноламінні солі), вони застосовуються проти гірчака повзучого та інших злісних дводольних бур'янів на парових полях і ділянках, які призначені під посів зернових культур.[3]
Фітотоксичність
При застосуванні максимальних доз препарату на основі МЦПА (диметиламінна + калієва + натрієва сіль, суміш) на окремих культурах (льон, картопля, горох) по вегетуючим рослинам відразу після обробки можуть з'явитися негативні слабкі прояви активності гербіциду. На льоні, наприклад, це може спостерігатися невелике зниження висоти рослин та незначному погіршенні якості льоносоломи.[14]
Препарат на основі МЦПА (диметиламінна сіль) в регламентованих нормах витрати не виявляє фітотоксичності. Іноді можливе легке підкручування рослин, що зникає незабаром.[1]
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
- Безуглов В.Г. Применение гербицидов в интенсивном земледедлии. М.: Росагропромиздат, 1988. – 205 с.;
- Гигиенические нормативы содержания пестицидов в объектах окружающей среды (перечень). Гигиенические нормативы ГН 1.2.2701-10
- Государственный каталог пестицидов и агрохимикатов, разрешенных к применению на территории Российской Федерации, 2013 год. Министерство сельского хозяйства Российской Федерации (Минсельхоз России)
- Груздев, Г.С. Химическая защита растений / Под ред. Г.С. Груздева.- X 46 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Агропромиздат, 1987.- 415с.
- Захаренко В.А. Гербициды. – М: Агропромиздат, 1990. – 240с.
- Зинченко В.А. Химическая защита растений: средства, технология и экологическая безопасность. – М.: «КолосС», 2012. – 127 с.
- Куликова Н.Ф. Гербициды и экологические аспекты их применения: Учебное пособие. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. – 152 с.
- Медведь Л.И. Справочник по пестицидам (гигиена применения и токсикология) / Коллектив авторов, под ред. академика АМН СССР, профессора Медведя Л.И. -К.: Урожай, 1974. 448 с.
- Мельников Н.Н. Пестициды. Химия, технология и применение. - М.: Химия, 1987. 712 с.
- Мельников Н.Н., Новожилов К.В., Белан С.Р., Пылова Т.Н. Справочник по пестицидам - М.: Химия, 1985. - 352 с.
- Попов С.Я. Основы химической защиты растений. Попов С.Я., Дорожкина Л.А., Калинин В.А./ Под ред. профессора С.Я Попова. - М.: Арт-Лион, 2003. - 208 с.
- Застосування гербіцидів та арборицидів в лісновому господарстві. Довідник / Шутов И.В., Бельков В.П. и др. М.: Агропроміздат, 1989. – 223 с.
- Садовський А.С. 2,4-Д – перший кіллер бурянів. Журнал «Наука і життя», №9, 2005. с. 24 – 27
- Довідник по гербіцидам. М., Россельхозіздат, 1977. – 192 с.