Гранульований сульфат магнію - ефективний спосіб для покращення перезимівлі озимини.

Не дивлячись на те, що до жнив ще досить далеко, аграрії вже починають розмірковувати про посів озимих. Серед багатьох проблем, що пов’язані з цим найгострішою стає удобрення. Беззаперечним є той факт, що урожайність як пшениці, так і ріпаку в Україні значно нижча порівняно з європейськими країнами. В першу чергу це викликане тим, що вітчизняні господарі звикли вносити лише азотно-фосфорно-калійні добрива забуваючи про інші, не менш важливі елементи живлення. Мова йде про сірку і магній. В європейських країнах вже не одне десятиріччя використання добрив, що містять сірку і магній є обов’язковим елементом інтенсивної технології вирощування озимих культур. Без внесення цих добрив не може відбуватися посів.

Останні тури агрохімічних обстежень грунтів України свідчать про низьку забезпеченість цими елементами. Їх роль в життєдіяльності рослин та вплив на урожайність важко переоцінити. Так, основна частина поглиненої рослинами сірки входить до складу рослинних білків (сірковмісних амінокислот - метіоніну, цистину, цистеїну), вітамінів (тіаміну, біотину), ферментів (дегідрогеназ та ін.), і лише невелика кількість знаходиться в тканинах у мінеральній формі. Магній же входить до складу хлорофілу та приймає участь у синтезі вуглеводів та їх транспортуванні з листя у підземну частину, внаслідок чого формується потужна коренева система. Саме від кількості цукрів у вузлі кущення та прикореневій шийці й залежить здатність озимих до успішної перезимівлі. Варто також зауважити, що в осінній період відбувається закладання потенційного урожаю, а отже рослини потребують збалансованого мінерального живлення.

Симптоми прояву дефіциту магнію:

-         хлороз жилкування нижніх листків;

-         смугастість, плямистість листків;

-         пожовтіння, закручування на краях і відмирання листків.

Симптоми прояву дефіциту сірки:

-         верхні листки світло-зелені з червоним відтінком;

-         нерівномірне цвітіння і зав’язування стручків (ріпак).

Кількість сірки та магнію, що потрібні для формування 1 т урожаю.

Все вище зазначене доводить необхідність додаткового внесення цих елементів живлення з мінеральними добривами. Оптимальною їх формою для цього є сульфат магнію.

Оперативна ліквідація дефіциту сірки та магнію можлива лише за допомогою позакореневих підживлень. Проте не варто допускати на полях низької забезпеченості цими елементами живлення. Також слід звернути увагу на те, що восени погодні умови, зокрема часті дощі, заважають проведенню позакореневих підживлень. Тож постає питання яке ж добриво застосовувати? Дехто може наполягати на використанні сульфату амонію. Проте багатьма дослідженнями було доведено негативну дію надмірного азотного живлення в осінній період на перезимівлю рослин. Це пов’язано з тим, що азот сприяє нагромадженню вегетативної маси та пришвидшує розвиток культури. І як наслідок, в зиму вступають рослини не в оптимальній фазі росту та розвитку, що значно зменшує шанси їх виживання. Ще одним варіантом, який можна зустріти є використання колоїдної сірки. Основним недоліком такого прийому є те, що за цих умов сірка дуже повільно вступає в метаболізм рослини переходячи безліч перетворень до окисленої форми і не може оперативно забезпечити їх необхідним елементом. Виходячи з цього найкращим варіантом є внесення гранульованого сульфату магнію в рядки або перед посівом. Завдяки добрій розчинності цього добрива такий спосіб його застосування дасть змогу уникнути дефіциту сірки та магнію оскільки тут елементи знаходяться у такій формі, яка дозволяє одразу включати їх в процес синтезу білків (сірка), хлорофілу (магній) та, як наслідок, інтенсифікувати утворення вуглеводів, транспортувати їх у вузел кущення або прикореневу шийку, а отже підвищити кількість рослин, що перезимували. Економічний ефект цього заходу, як показує досвід, буде адекватний.