Захворювання виявляють на пшениці та інших зернових культурах. Особливо інтенсивно хвороба проявляється у вологі роки із зниженою температурою у другій половині вегетації рослин, що і стримує дозрівання зерна.

Хворе колосся спочатку набуває блідо-рожевого відтінку, а потім на лусочках колосків формуються блідо-рожеві, оранжево-червоні або червоні подушечки, які поступово зливаються і утворюють наліт, що часто вкриває всю поверхню колосу. Іноді червонуваті подушечки утворюються на зерні. Фузаріоз легко діагностується, коли здорове колосся ще зберігає зелений колір, а уражені колоски або весь колос біліють. У вологу і теплу погоду на уражених колосках з'являються дрібні темно-сині або чорні перитеції.

Збудниками хвороби є незавершені гриби роду Fusarium Link, порядку Hyphomycetales. Частіше зустрічаються Fusarium graminearum Schwabe; F. avenaceum Saccardo. При дозріванні злаків патогени утворюють грибницю і конідіальне спороношення у вигляді червонуватих подушечок не тільки на колосках і зернах, а й на піхвах листків, вузлах і навіть біля основи стебла.

F. graminearum поширений переважно у південних районах. Його конідіальне спороношення пухке, невиразно окреслене, блідо-рожевого або червонувато-оранжевого кольору, іноді з яскравішою облямівкою подушечок. Конідії веретено- чи серпоподібні, з 3-5, іноді 1-2 або 6-9 перетинками, безбарвні, у масі рожеві, 41-80 х 5-6 мкм. Гриб може утворювати сумчасту стадію, його тоді називають Gibberella saubinetii Saccardo і відносять до порядку Hypocreales. Його перитеції скупчені, зближені чи злиті, еліптичні або яйцеподібні, сині (особливо на прохідному світлі), розміром 200-300 х 170-200 мкм, із соскоподібними продихами. Розміщуються перитиції у стромі, яка може мати різну конфігурацію і товщину. Вона нерідко плоска або стелиться по субстрату. Сумки подовжено-ланцентні, до верхівки загострені, з короткою товстою ніжкою, розміром 60-76 х 10-12 мкм. Сумкоспори косооднорядні, веретеноподібні, трохи загострені до кінців, з трьома поперечними перетинками і ледь помітними перетяжками, 18-24 х 4-5 мкм, дозрівають й викидаються звичайно в середині літа. Інколи F.graminearum утворює рожеві або темно-червоні склероції і небагато хламідоспор. Здебільшого F.graminearum поширюється конідіями та сумкоспорами, які розносяться дощем, вітром і комахами. Грибниця, уражаючи колоски, часто проникає у зерно, викликаючи в ньому глибокі зміни. Доведено, що при слабкому ураженні зерна грибниця розташовується у перикарпії або оболонці зерна, при більшому ураженні вона проникає в алейроновий шар, де розщеплює білкові запаси зерна з виділенням NH3 та токсичних речовин (особливо діоксиніваленолу).

Вживання хліба, спеченого з борошна дуже ураженого зерна, може спричинити захворювання, внаслідок якого уражується малий мозок і людина втрачає рівновагу. Тому такий хліб називають «п'яним». Крім того, спостерігається розлад травлення, супроводжуваний блювотою, дрижанням, інколи корчами і навіть смертю. Щоб визначити зараженість зерна F.graminearum, його пророщують. Проростаючи, за 1-3 доби воно вкривається пухкою білою грибницею. Точніші дані можна дістати, коли зерно свіже, бо у тому, яке зберігається більше року, грибниця втрачає здатність проростати.

Гриб F.avenaceum поширений переважно в північних районах. Він утворює конідіальне спороношення у вигляді інтенсивно забарвлених, різко окреслених оранжево-червоних подушечок воскоподібної консистенції. Конідії серпоподібні, безбарвні, у масі рожеві, з 3-5 перетинками, розміром 30-120 х 3-4 мкм. Сумчасту стадію не зареєстровано. Іноді утворює склероції від жовтого до темно-синього забарвлення, діаметром 60-80 мкм. Хламідоспор не утворює.

F.avenaceum поширюється за допомогою конідій, які теж розносяться дощем, вітром і комахами.

Посилений розвиток фузаріозного ураження колосу спостерігається при підвищеній вологості і температурі повітря 28-30°С, хоч грибниця і конідії можуть проростати і при 3-8°С.

Конідії й сумкоспори Gibberella saubinetii можуть бути життєздатними протягом року і за сприятливих умов знову викликати ураження рослин. Інколи при сильному ураженні зерно утворюється щупле і втрачає схожість.

Гриби роду Fusarium мають сапрофітні властивості, можуть поширюватися і рости на вологому зерні під час його осіннього й зимового зберігання. Внаслідок утворення надмірної кількості грибниці спостерігається склеювання зерна у міцні грудочки. Під час проростання зерна грибниця фузаріозних грибів може проникати у коріння і стебла.

Джерелом інфекції фузаріозу можуть бути заражений насіннєвий матеріал, уражені рештки зернових культур.

Імунних сортів пшениці до фузаріозу колосу немає. Відносно менше уражуються сорти озимої пшениці Ювілейна 75, Обрій. У профілактиці хвороби важливе значення мають своєчасне збирання, просушування і очищення зерна, протруєння насіння, внесення мінеральних добрив у суміші з мікроелементами.