У насінні анісу міститься 3-4 % ефірної, 16-22 % жирної олії. Головною складовою частиною анісової олії еанетол (80-90 %), із якого одержують анісовий альдегід, що застосовується в парфумерії. Жирну олію використовують на технічні цілі. Макуха містить до 20 % білка і є цінним концентрованим кормом для тварин. Анісову олію використовують також у харчовій і фармацевтичній промисловості. Насіння йде як приправа при консервуванні, солінні і маринуванні овочів, виготовленні кондитерських виробів. Аніс має дезинфікуючі властивості. Як лікарську рослину його застосовують для лікування кашлю, кишечника, шлунка, астми, дихальних шляхів. Молоді листки і суцвіття використовують у солінні, маринуванні овочів і фруктів. Аніс - добра медоносна рослина.

Це давня культура, відома ще у Стародавньому Єгипті та Греції. В Індії його вирощували вже у V столітті. В XII столітті його стали вирощувати в Іспанії, в XIII - в Англії.

Аніс тепер широко культивується в Іспанії, Італії, Туреччині, Індії. У нашій країні аніс почали вирощувати у XVII столітті. Посівні площі в Україні незначні. Урожайність - 10-12 ц/га.