Описуємо всяку заразу і дружно знаходимо методи як її позбутися :)
Вирішив нову тему по сої створити, бо та в Технологіях розрослась дуже, і все в купу йде. Сьогодні пішов по полях подивитись, і наче ж ходив днів зо 3 назад - аж тут на. Листки сої скручені як в трубочку, в паутині і якісь чорні єрундушки. Читаю в pdf-ці з Довідника українського хлібороба за 2009 рік - в таблиці вказано що це: - бобова виїмчастокрила міль (2-3 екземпляри на рослину) - листовійки (ті самі 2-3 екземпляри на рослину) Такі сплетені листки були й в тому році, коли напали ті бісові листоївки. Знаходив ті обплетені листки десь в радіусі 5 м. один і то не скрізь. Що скаже досвідчена частина форуму ? З тої ж таблиці рекомендовані препарати: - БІ-58 - Золон - Арріво - Шерпа
14 Грудень, 2013 - 16:34
#1
До речі може в кого є свіжий довідник якийсь хвороб та шкідників сої - дуже подякував би. :)
Нурел Д, 35% к.е. вам на поміч. Там і фосфороорганіка:Хлорпірифос 500 г/л і перетроїд: циперметрин 50 г/л. Цитати з сайту Сингенти:
А Шерпа та Арріво це якраз і є циперметрин, який є у складді Нурела. Бі-58 слабуватий проти гусенець, що знаходяться у важкодоступних місцях. А Золон дорого.
Бі-58 потрібно змішувати з фастаком. Можна використати Енжіо, Конфідор, Протеус, Актара. Та є ряд препаратів, що добре валять гусені совок, молей, вогнівок, листовійок. До речі треба боротися з гусінню, бо через 8-10 днів піде в кокон, тоді пізно буде і ІІ покоління буде ще чисельнішим(зазвичай) та шкодочиннішим. З пов.
Нікотиноїди мало ефективні проти гусенець та метеликів совок, вогнівок, молі. Точно перевірено моїм знайомим, що займається овочами, що Командор (аналог Конфідору) проти гусениць на капусті абсолютно не працює. Бі-58 з нормою 1,5 л/га також у нього не спрацював. І лише коли він дав 3 л/га Бі-58 гусениця попадала. Та й самі БАСФовці рекомендують до 3 л/га Бі-58 у випадку коли гусениці, знаходяться у важкодоступних місцях, наприклад чортополохівка у закрученому в трубку листку.
Я в цьому році вже почав боротись з шкідниками на сої, добавляючи 0,15 л/га Фастаку до грамініциду. Працював починаючи з 20.00, коли температура падала нижче 25. Було два вида гусениць. Одна схожа на лучний метелик, і після обробки я її вже не бачу. Інша зелена без волосинок, можливо бавовняна совка, але не впевнений, залишились поодинокі екземпляри. Зараз планую працювати по сої мікродобривами та фунгіцидом і думаю добавити інсектицид. Хотів Карате Зеон 0,2 л/га, але виявився в дефіциті в нашому регіоні, є тільки Фастак та Нурел. Але фосфороорганіку змішувати з фунгіцидом не самий кращий варіант на мою думку. Мабуть знову добавлятиму Фастак, але з більшою нормою 0,2 л/га. По цінам, Фастак 162 грн. за літр. Карате Зеон - 230 грн. літр. Нурел Д в минулому році 135 грн/літр, а в цьому ще не запитував.
Кораген попробуйте.
Кораген попробуйте. Дуже сильний, але водночас дуже дорогий( в порівнянні з іншими). Не кожному по карману викидати десь по 30 у.о./га. Дуже активно використовують овочівники на площах, любий шкідник + довготривала дія.
Кораген, як останній козир в рукаві, прибережемо на стадію формування та наливу бобів. Адже саме тоді гусениці совок можуть з"їсти зерна всього за декілька днів мінімум 5% врожаю, а можливо і до 20%. Та й акацієва вогнівка може дати жару. А зараз йде ріст вегетативної маси, а соя така культура яка має дуже багато листків. І пошкодження навіть 20 % листя не є шкодочинними, адже рослина своє добере за рахунок сусідньго листя, бокових пагонів та й нове листя дуже швидко наросте. Хтось пробував реально працювати Корагеном? Ось Інша цитата: Зниження прибутковості від харчування комах може статися під час будь-яких культур стадії, але POD-Pod формування та заповнення етапи є найбільш чутливими. Загалом, вважаю обробка зерна сої, тільки якщо лист вигодовування комахи присутні і дефоліації досягає 20 відсотків у POD-Pod формування та заповнення етапів.Економічний поріг під час вегетативної стадії набагато вище, зазвичай 35-40%, а в деяких випадках навіть 50-60%. За словами Райс Marlin, в Університеті штату Айова, 40 відсотків втрат листя під час будь вегетативної стадії призведе тільки зниження прибутковості 3-7 відсотків. Дефоліація 20 відсотків протягом POD-Pod формування та заповнення етапів призведе аналогічні скорочення прибутковості
Олександр fgrubin Відвідувач Дуже навіть цікаво. Але якщо на сої шкідники , то дивитися любо на це не можна. Тому мабуть найкраще буде при внесенні гербіциду добавити дешевенького альфа-циперметрину грам по 150-200. Лишнім не буде та й спокійніше. Ще раз дякую за цитати. Повчально. По поводу корагена прцювали по картоплі. Результат дуже сподобався. Давали по 100мл. Держе капітально.
Уже второй год только и спасаемся Корагеном от совок и других чешуекрылых. Работали на сое, кукурузе, нуте, овощных, не говоря уже о плодожорках в садах. На полевых культурах делаем первую обработку фосфорорганикой плюс пиретроид, вторую - Кораген 0.15 л/га плюс прилипатель-растекатель (обычно Сильвет Голд 0,05 л/га т.к. авиаобработки). По поводу вышеприведенного текста по способности сои компенсировать листовую поверхность, не стоит забывать о гороховой зерновке и о повреждениях бобов.
Так там мова йде саме за пошкодження сої на ранніх стадіях (ріст вегетативної маси), а на стадії формування бобів - та їх наповнення це вже зовсім інший поріг шкодочинності. В 2011 я сам переконався наочно яку швидко можуть поїдати молоде зерно в бобах гусениці різних совок.
Поки я вичухався з тим Нурелом - нечисть десь ділася. Тільки машину завоняв ним (розлився з відкритої банки) :) Листя погриженого хватає - а комах нема. Що робить ? Залишить на стадію наливу бобів ?
Поки я вичухався з тим Нурелом - нечисть десь ділася. Тільки машину завоняв ним (розлився з відкритої банки) smile Листя погриженого хватає - а комах нема. Що робить ? Залишить на стадію наливу бобів ? Ох не повезло. Нурел буде дооооовго вонять. :scratch:
Вже два рази накрив сою Фастаком, а листя сої поїжене і досі знаходю на полі.
А з шкідників знайшов лише одну маленьку гусеницю схожу на
Ну сам піретроїд на нинішню жару(більше 30) днів три - це максимум, більше не тримає. А шкідничок уже давно залялькувався або навіть і метелик вилетів, а його робота у вигляді вигризів залишилася. Я думаю там був або лучний або бавовникова совка(можливо інша листогризуча). Але по характеру вигризів і розмірів, то більше схиляюсь до лучного. З пов.
На сусідньому полі сої через дорогу, масово заселився павутинний кліщ, соя посіяна на місяць раніше ніж моя. Мабуть потрібно робити крайові обробки акарицидом.
Hypena scabra також залишає схожі вигризи. Дивись
В мене листки є погрижені, і метелики літають з білими крильцями. Що робить ? Яку заразу і коли чекать після тих метеликів ? Сачка не було тому споймать якогось і допитать невдалося. :)
Такі метелики з білими крильцями завжди літають і на моїх полях. Але здається мені, що вони особливої шкоди не наносять. Боятись треба інших метеликів, наприклад таких:
Це фото робив в минулому році, але так і не розібрався це лучний метелик чи кукурудзяний стебловий? Потрібно ще слідкувати за яйцекладкою. В минулому році такого метелика було дуже багато, але в умовах жари та посухи самки були стерильними і яйцекладки не було.
Знову про павутинного кліща. Ось зробив фото сої на сусідньому полі. Здалеку це виглядає так:
А зблизька так:
Цей посів належить одній великій компанії. Сіяли вони в квітні без обробітку прямо по стерні сої сівалкою "Rapid A" від "Väderstad".
Крайові обробки акарицидом не допомогли. Кліщі з`явились і в середині поля, але поки що не багато. Питання: чи потрібно починати обробляти все поле? І головне чим? Гірше те, що я не чекав цього. Як раз сьогодні вранці закінчив внесення фунгіциду Аканто плюс з Фастаком, а потрібно було добавляти акарицид. Сплутав симптоми проявлення пошкодження кліщем з переноспорозом. Тобто, я бачив окремі верхні листки з дрібними хлоротичними плямами і думав, що це початок ураження переноспорозом, а виявилось, що це кліщі. Сусіди вже один раз обробили своє поле проти кліща, але сьогодні і в них бачу живих кліщів, та й виявилось, що внесли вони не чистий акарицид, а мабуть бі-58, або Нурел.
После обработки заселенность клещем уменьшится. Фастак, как и другие пиретроиды, снимает клещей вредных (паутинный и др) и полезных(хищные клещи). Численность паутинного и др. клещей будет бесконтрольно увеличиваться, поэтому готовтесь к серьезной обработке акарицидами (особенно при высоких температурах). При обработке акарицидами не жалейте воды. Чем больше расход рабочей жидкости, тем лучше покрытие растений - большинство акарицидов контактные препараты (Демитан, Масай, Вертимек - мезо-системные, но и самые дорогие)
Питання: коли саме починати обробку акарицидами? Зараз кліщ є лише на деяких верхніх листках, а наприклад, в сусідів рослина заселена кліщами повністю: знизу доверху.
Кліщі та їхні личинки висмоктують сік з листків, внаслідок чого порушується обмін речовин та фотосинтез. На верхній частині пошкоджених листків з’являються знебарвлені часті крапки, що переходять у плями, які потім зливаються. Листки жовтіють, буріють, деформуються, грубіють, засихають і передчасно обпадають. Внаслідок обпадання пошкодженого листя рослини не одержують поживних речовин для утворення генеративних органів, в результаті чого на сої спостерігається обпадання та недорозвиненість квіток і бобів, передчасне достигання і розтріскування бобів, утворення щуплого зерна. ЕПШ (економічний поріг шкодочинності)складає 10 шт/трійчастий листок. Це наукові дані. Звичайно кліщі рахувати це проблемно, але коли візуально ви бачите такі симптоми листків(як на фотографії),то обробку краще провести такими акарацидами як Ортус (Аріста) (0,7-0,9л/га) або Енвідор (Байер)0,4-0,5 л/га.Якщо у вас є вже боби, кліщі лише на верхніх листках, ви з цієї сої хочите забрати не менше 3 тонн(бачите її потенціал), то можете обробляти акарацидами.Коли врожай планується менше 3 тонн,то краще її не чіпайте, бо обробка акарацидом обійдеться в межах 400-600 грн(це з усіма затратами)і буде затратною для вас.
Фото не з мого поля, а в мене такого ще не має та й соя лише в стадії цвітіння. Та й допускати до такого не можна, бо в таких випадках як на фото його (кліща) буде важко знищити навіть пропонованими вами акарицидами. А чому так багато нарахували затрат?
Затрати - ціна препарату+заробітна плата+топливо+підвезення води
Затрати - ціна препарату+заробітна плата+топливо+підвезення води Рахуємо- підвезення води 5 тонн 300грн -17га. На 1га 18грн. Паливо- 5л/га -50грн. З/плата- 10грн 400 -(мінус) -78(80)грн= 320грн/га акарецид. За такі гроші можна вручну визбирати кліщів.
Блін оце поїхав відпочивать. Скажіть що шукать, бо пошлю своїх працівників, щоб ім зрозуміліше пояснить ?Перед відїздом ходив по всіх полях - знаходив рослини в яких всі листки вянуть, але крутив їх з усіх сторін - нічого не побачив.
Вище на фото подивись.
До затрат можна додати те, що ви трактором з оприскувачем можете витоптати до 3 % сої. При врожаї 25 ц/га це буде 75 кг зерна, ціна якого зараз 6 грн./кг, та навіть по 4 грн/кг виходить 300 грн./га. Правда в мене на полі зараз уже накатана технологічна колія. Два рази внесення гербіцидів, та вже два рази фунгіциди та інше.
Так, ціни на акарациди недешеві, на жаль ми не можем їх корегувати, тому я й кажу, що перед внесенням потрібно все зважити
пропоную Акарицид Масай 20% р.п. (0,1кг), ціна за 1 кг 185 дол. з ПДВ. як на мене то й не дорого ;)))) :scratch:
В боротьбі з шкідниками на сої поки програю. Сьогодні вивчав ситуацію на полі і ось що побачив: здається на перших двох фото лучний метелик:
На третьому поки не визначив шкідника:
У мене така зараза по сорго.
як на мене совка. якщо на 1 рослині по 2-3 є то потрібно негайно брискати, Нурел Д, Кораген, Біммер. бо зїдять.
Микола Миколайович, якщо на 1 рослині є 2-3 шт, а на 100 рослин в рядок більше 20-30 штук потрібно брискати!!!!!
Все сделано)
Якщо в мене на квадратному метрі близько 65 рослин сої, а я поки знаходжу там не більше 5 штук гусениць то обробляти чи ні?
Якщо буде 8, то потрібно щось вирішувати...чи на свій ризик чекати. от в мене 35 га сої, приїхав і бачу що 1 пара листків жовтіє....і на наступний день(20.07.) відразу бризнув 1л. Абакуса на га, щас все ок!
Запізнився я з обробкою своєї сої на декілька днів, а ще точніше потрібно було брати Кораген і працювати днів десять назад, а не рахувати кількість гусениць на метрі. Ось до чого це призвело (це найстрашніші ділянки на полі):
Пошкодження листя сталось дуже швидко, за пару днів. Тепер точно знаю що це совка бавовникова. А скільки вона з"їла генеративних органів до того як вилізла на листя не хочеться й говорити. Думаю втрати потенціального врожаю складають 30 %.
Обробляв Корагеном по 175 мл на га, також добавляв 150 мл Фастака та ПАР Тренд. Води витрачав 250 л/га. Соя була висотою більше метра, а оприскувач у мене причіпний тому багато поколошматив сої. Хоч була і технологічна колія, але вона вже погано проглядалась, а на полеглих ділянках взагалі чавив рослини.
Ну а ось дія інсектицидів:
Гусениці завмерли і ледве рухаються. Активних не знаходжу. Далі буду спостерігати за ситуацією.
З препаратами засада. Нурел Д в дефіциті. Обробіток почав у минулий четвер Нурелом Д, який у мене залишився з минулого року. Вніс одну бочку на 4 га. На слідуючий день була така картина:
Гусениці всі посипались на землю. Але вже в вівторок я знайшов декілька живих активних гусениць на верхньому ярусі сої тому ще обробив і Корагеном.
Оце у Вас совочки облаштувалися. У нас на Київщині такого напливу не зустрічав. Да там тільки корагеном і валить можна. Енжіо пішло б, протеус.
Потрібно було обробити Корагеном ще тижнів два назад. Тоді б врожай був би цілим. Недооцінив я цих гусениць.
Достатньо обробити тільки Корагеном, чи ще щось добавляти?
Сам Кораген дуже сильний препарат і в додатковій суміші я не бачу резона. Лише можна добавити норму. Все залежить, що , де і коли регулюєте. З пов.
Ще добавлю - Хто, Кого і Чим ))) - прямо якесь збочення.
Сьогодні знову вивчав ситуацію на полі після застосування Корагену. На рослинах не знаходжу гусениць взагалі, а знаходжу тільки на землі і в основному не живих, але є ще ті, яких досі "ковбасить". І це навіть на ділянках, де пройшов тиждень після застосування препарату, можливо ці гусениці отримали дозу препарату пізніше, коли вилізли на верхній ярус.