http://www2.agroscience.com.ua/forum/thread76-1.html ось тут обговорювали трохи. Взагалі-то, те що вичитав в літературі треба д.р. азоту 10 кг на га, крім того, рекомендують фосфор і калій, тому я зупинився на нітроамофосці.

Володимир Булейко:
А я читав,що треба 10кг д.р. азоту на кожну тону СОЛОМИ. А це вже зовсім другі гроші.

так, яке також зустрічав. В одних так, в інших так... Але в більшості 8-10 кг на гектар. Зараз хочу знайти статтю якогось професора нашого - гарно писав...

а ще зараз пропонують деструктор целюлози з ферментами, що прискорюють розкладання. Спм не пробував, але, думаю, якщо взяти справжній, повинна бути хороша штука...

Якщо мова йде про солому після озимої пшениці, то в мене й без аміачної селітри після трьох дисковок з інтервалом близько одного місяця агрегатом типа АГешки солома розкладається так, що весную її майже не видно і соя яка там росте взагалі не відчуває дефіциту азоту. А от з соєвою соломою виходить гірше, бо до зими залишається мало часу для її розкладання, а якщо одразу після збирання сої сіяти озиму пшеницю так взагалі погано все виходить: пшениця пригнічується, мабуть діють кислоти і феноли про які Володимир згадував вище.

Володимир, а які технологічні операції ви вже зробили після збирання озимої пшениці?

по-перше, настійно, рекомендую повернутись до сторінкти, яку рекомендував в мене теж була ідея ячмінь по пшениці... Щодо спалить стерню, виходячи з прочитаного, сперша результат кращий, але потім різке падіння врожайності, тому (знову ж з прочитаного)спеціалісти рекомендують ПРАВИЛЬНЕ заорювання соломи. Це заорювання вологої соломи під добрива. Всі поради взяті з теоретики, практики мало, тому відностесь критично до порад...

А на яку глибину будете орати? Здається мені, якщо ви заховаєте солому на глибину 25-30 см, то там вона буде досить довго розкладатись і селітра цьому особливо не допоможе. І взагалі рослинні, рештки краще розкладаються при неглибокій заробці - до 10 см., і саме в такому випадку і потрібен азот.

Якщо спалювати солому, то ви не тільки спалюєте солому, а й корисну ентомофауну. По первах можливо й не побачите дії на послідуючі культури. але потім через 2-3 роки піде падіння врожайності, якості і не зрозумівши від чого, будуть як завжди на погоду списувати. А в поверхневому шарі(орному) мільйони бактерій, мікроорганізмів і вони ж працюють на культуру, а ви їх спалюєте і треба буде років 20 для відновлення, а це одна з ланок ланцюга. Можливо хтось і не погоджується , право ваше, але не спалювати.

Спалювання Якщо все ж таки спалювати, то слід проаналізувати: що з цього матиме господарство? Дехто вважає, що спалювання соломи й стерні — ефективний захід, пояснюючи це тим, що патогенні гриби — збудники хвороб, насіння бур’янів згорають, та й шкідники гинуть, а попіл — прекрасне добриво. Так і є, але з маленькими поправками. По-перше, розвиток хвороб на зернових аж ніяк не нашкодить наступній культурі. Тобто якщо в господарстві вирощують культури в сівозміні, то цукрові буряки або інші просапні та овочеві, які висіють у 2008 році, не мають спільних хвороб, а отже, й збудників, а тому спалювання жодним чином не вплине на якість продукції. По-друге, кількість насіння бур’янів у разі вирощування зернових невелика порівняно, наприклад, із просапними. Звичайно, за умови, що в господарстві застосовували гербіциди. Неефективним є спалювання й з іншої причини: під час осінньої оранки на поверхню буде винесено з глибини 25–32 см новий шар грунту, насичений насінням бур’янів, які проростуть під час нової вегетації. По-третє, шкідники, що уражують тільки зернові, зовсім не нашкодять наступній культурі в ротації. А в кращих господарствах, які проводять профілактичні огляди посівів та використовують інсектициди, рівень усіх шкідників, з урахуванням багатоїдних, взагалі менший за економічний поріг шкодочинності (ЕПШ). Тому й спалювання як метод регулювання шкідників — неефективне. По-четверте, як добриво попіл ефективний та дієвий, але реально неможливо правильно визначити, скільки попелу утворилося на полі й скільки його до оранки було знесено вітром, а значить, розрахувати правильну норму внесення калійних та фосфорних добрив під зяблеву оранку — нереально. Ось і виходить, що, навіть не заплативши штрафу та відбувшись простим спалюванням, чітко видно, що спалювання не забезпечує довгострокового позитиву, а найголовніше — не підвищує прибутків. Чинники, які в разі спалювання соломи та стерні негативно впливають на родючість грунтів: q пересушується грунт; q гинуть активні мікроорганізми та вигорає органічна речовина; q погіршується структурність грунту; q підсилюється вітрова ерозія, особливо в зоні Степу. І все ж, як можна заробити на соломі, якщо залишити її на полі й не спалити? Для цього треба послідовно використати прості й дієві прийоми. 1. Перед збиранням зернових, якщо техніка найнята, домовтесь про подрібнення та одночасне розкидання соломи полем під час прямого комбайнування з висотою зрізу стерні не більше 20 см. 2. Внесіть азотні добрива (аміачну селітру) із розрахунку N10/т соломи перед дискуванням. (За врожайності зерна 3 т/га формується 3–4,5 т соломи). 3. Проведіть дискування паралельно зі збиранням або зразу після нього на глибину до 12 см. (Для якісного загортання соломи розміри часток мають бути не більше 10–12 см.) Застереження Не дивуйтесь, що солома розкладатиметься повільно, якщо ви не внесли азотних добрив. Це обов’язковий агрозахід, який стимулює активний розвиток мікроорганізмів, які й розкладатимуть солому. Найбільша кількість та активність бактерій грунту — у вологому теплому середовищі. Тому найшвидше розкладання задискованої, а потім заораної соломи буде тільки за умов загортання у вологий грунт. Середній вміст елементів живлення в соломі зернових колосових може становити N — 0,5%, P — 0,25, K — 1,15, C — 0,3, Mg — 0,1%. Тож у разі заорювання 1 т соломи до грунту надходить: азоту — близько 5 кг, фосфору — 2,5, калію — 11,5, кальцію — 3, магнію – 1 кг. Начебто невелика кількість, але за врожайності 3 т зерна на гектарі залишається 3–4,5 т соломи, а це означає, що азоту на цій площі — 15–20 кг; фосфору — 7,5–10; калію — 33–44; магнію — 3–4; кальцію — 9–12 кілограмів. "

Віталій Гайдай:
Внесіть азотні добрива (аміачну селітру) із розрахунку N10/т соломи перед дискуванням. (За врожайності зерна 3 т/га формується 3–4,5 т соломи). 3. Проведіть дискування паралельно зі збиранням або зразу після нього на глибину до 12 см

А Володимир після збирання нічого не робив. Та й орати він планує лише через місяць. Думаю, що в цьому випадку буде неправильно розкидати аміачну селітру безпосередньо перед оранкою.