Хто не будь бачив ячмінь який виріс в копиці щебню чи на узбіччі жорствяної дороги? А пробували порахувати яку врожайність могла б дати та рослинка? Що це? Як це розуміти?
Чому для такого ж урожаю в полі потрібні добрива та ЗЗР?
Приведу таку аналогію. Часто бачимо так, що людина яка досягла успіху, що любить і піклується про своїх дітей, своїм надмірним піклуванням робить своїх дітей слабкими і непристосованими. Те ж саме стається і з рослиною коли її вкладають у пухку, вологу, збагачену добривами борозну, яку перед тим зкультивували на 7-10см. І цим зробили пастку.
А рослини як і всі живі організми ліниві (згадайте, лінощі- рушій прогресу )от вони і не спішать пустити коріння в глибину де в майбутньому знайдуть вологу. А потім настає літня спека, і всі 10 см пересихають. І що ми бачимо? Росте собі рослинка а поті наче зависає в розвитку.
Що робити? Читайте Овсинського, Варда, Фолкнера, Антонця! І будьте впевнені, хто не зміниться той не матиме майбутнього. І ніякі обєми не врятують. Майбутнє настає вже завтра! Ви готові до нього?
Следуя Вашей логике, детей нужно оставлять на необитаемом острове, чтобы они выросли сильными и приспособленными. (:
Якщо помилишся з рослиною- виправиш через рік. З дітьми так не можна. Кожен повинен займатися своєю справою. І хоч я і не педагог, та все ж виховую рослин в полі як рідних дітей. А врожайність в моєму господарстві показує який я вихователь.
100% Згоден з Вами!!! Культуру яку висадив потрібно любити! От тоді й буде гарний врожай;)