Антон Педан: Найпростіше визначити готовність грунту до обробітку взявши пробу з глибини на яку планується обробіток, зжати в кулаці потім спробувати знов розкришить
ага ми по землеробству та грунтам таке вчимо так доволі таке правильне визначення готовності грунту під посів та визначення вологості
Антон Корчан, Напиши в своєму блозі замітку, як простим способом визначити вологоємнісь грунту? Хотілося б якийсь простий спосіб, бо віри лабораторіям все менше і менше, а формули для розрахунку занадто складні. Може й сам знаєш чи прохвесорів попитай.
Антон Педан: По кукурудзинні не придумай його тепер задисковувати. Краще постягуй у валки і підпали, потім знов постягуй і знов підпали, потім так як у попередньому абзаці.
Причина ? Саме так і збираюсь робити (в смислі дисконути і сівалкою з дисковим сошником посіяти соняшник. А в чому проблема ? Навіщо ж скільки поживних речовин палити ?
Проблема в тому, що рослинні залишки візьмуть на себе 30-45кг\га азоту для розкладання, який повернеться не раніше ніж через 9-12міс. Плюс вберуть для цього ж значну кількість вологи. І на десерт речовини, що утворюються в процесі розкладання залишків мають алелопатичний ефект, який виражається в тормозінні ростових процесів інших культур і бурянів. Це так би мовити дивіденди для своїх дітей. Розкладаючись в грунті стримує ріст, в той час як її власне насіння знаходиться в спокої, і проростає в завершальну фазу, коли органіка проходить процес мінералізації і стає доступним елементом живлення.
Жаль що ніхто тут з тих хто має досвід "нульової" технології не відписується. Опишу я, те що бачив сьогодні. Київська область, Білоцерківський р-н, с. Блощинці, був сьогодні на семінарі у фермера Михайла Вікторовича. В нього в господарстві компанія Аргомир проводила невеликий семінар. Фермер працює по "нулю" з 2007 року. Суцільний посів, сівалка Semeato TDNG 420 (вже знята з виробництва). Слухав його розповідь, бачив його господарство (300 га). Сівозміна - пшениця-соя-соя. Витрати палива на весь виробничий цикл - 20-24 л на 1 га. .Припосівного під пшеницю 70-100 кг НПК, 100 кг амселітри по мерзлоталому, 100 кг КАС 32 по вегетації (не розпилювачами а трубками), пару фунгіцидних обробок. Після збирання пшениці зразу ж посів гречки, Восени ще 1-1,3 т. га гречки збирає. Бачив його пшеницю. З виду тон по 6 з гектара. Соя сіяна в першій декаді травня вища від моєї в половину. Правда насіння обовязково травить і азотфіксуючими обробляє. По сої макродобрив не використовує, бомбить стимуляторами, мікроелементами і т.д. В господарстві 2 трактори, Джон для сівалки і МТЗ для оприскувача, 3 самосвали (Зіл і 2 Газони), оприскувач Амазоне, з розпилювачами Роса (виробництво Україна, харківчани роблять. Вилив робочого розчину 50 л\га. Якби сам не бачив ті чистенькі поля - в житті не повірив би що такий малий об’єм роб.розчину може щось зробити. Купив в цьому році Kinze 3000 interplant - хоче вводить просапні в сівозміну. Поставив італійську сушарку на дизпаливі, потужністю 100 т в зміну. І в господарстві чистота й порядок. Каже - а що ж ще робить, як не порядки наводити. Ми ж не орем, вологу не закриваєм, не культивіруєм, не дискуємо. Коротче кажучи, піду й я в "нуль". Але на Семеатовську тратить не буду, а от Клен-4,5Т луганський - вирішив брати.
Висловлю свою думку. Нульовий обробіток, чисто теоретично-штука непогана, але, як розповідають хлопці з "Агромиру" зазвичай аграрії роблять багато помилок. Потрібно дотримуватись всього циклу. Для початку потрібні рівні поля. Без якісного обробітку вони не вирінюються, нажаль. Потім років 3-5 витрачаємо на очікування покращення стану грунтів, появу червячків і збільшення гумусу. За цей період однозначно маємо втрати врожайності. Гепаєм туда ж хіміі. ( з червячками виникає проблемка, не раді вони хімікатам так само й бактерії). З наявність мульчі маємо грибки, мишки колоніями по штук 20 на 1 га. Також, як було подано у табличці вище, проникність та накопичення вологи теж велике питання. При оранці під зиму волога накопичується у глибокому шарі, а навесні міи ії закриваємо. При нульовій обробці теоретічно вологу закриває мульча. Але! Вона має бути! Мишок і яйця інших шкідників що гарно перезимували ми візально теж не дуже бачимо вчасно. Це якщо мульча є, ії не здулоі т.д. Далі починається весна, сіємо як прогріється грунт. Потрібно врахувати що під гарним шаром пожнивних решток грунт прогрівається довше, отже варто звернути увагу на сорти та гібриди з коротшим вегетіційним періодом. Якщо сіємо пізніше, добре знаємо що на дощ можна не розраховувати. Збіраємо теж пізніше і добре знаємо що тут дощ як раз таки-ось він здрастє. Сушить кукурузу теж не три копійки. у сємєато є недолік-вага сівалки змінюється при звільненні від насіння. Тому потрібно дивитись на агрегати шо не змінюють тиск і глибину вісіву. ( правда я їх бачила останній раз років 4 тому, можливо цю проблему пофіксили). І не варто так лякатись подорщання ГСМ. Хімія теж дорожчає в геометричній прогресії. Всї видатки які ми маємо -це собівартість продукції. Вища собівартість-вища ціна.
Отже-нульова обробка ідея гарна, та реалізація пробуксовує. З температурами у нас кожного року по-новому, з опадами то густо то пусто. У практичному застосуванні, передивляючись на результати посівів за рік приблизно на 100-150 т. га., поки що не можу дати на 100% позитивну відповідь. Я не бачила жодного господарства з No-Till яке б мало зернових-70-80 ц.га а кукурудзи 160 ц.га. А з оранкою-бачила.
Багато в чому це тільки у рівнянні полів? Неякісний обробіток-це і є траншеї. Постріляні посіви. Кабани у полі-взагалі мости вириває. Мінімалка-залежно які диски маєте. Класика- як раз таки й рівняє поля. За що мову я і веду. Для початку класику для вирівнювання, потім поступово нуль. Тобто з наскоку не вийде. На слідуючий рік при будь-яких умовах структуру грунту з глини у торфосуміш для вазонів не перетвориш.
Далі-Сівалка Семеато ТДНЖ посіє і по ямам, і по траншеям.- Я знаю сівалки які і в асфальт посіють. І що? Ви сою по траншеям збирали? Як успіхи? Або восьмирядкою з подрібнювачем поскачіть на кукурудзі. Задача аграрія як посіяти вдало і вчасно, так і зібрати. Моя ціль не висловити власне фе відносно певного виробника сівалок, а підняти перелік аспектів та аргументів для обговорення на форумі. Більшість з нас тут для того щоб поділитись власними здобутками, дізнатись як воно у інших відбувається, дізнатись щось нове.
Лариса, вище ваших постів - фото. Поля від Білої Церкви знаходяться за 15 км, в с. Блощинці, дорога Біла Церква-Кагарлик. Їхать по польових дорогах непотрібно - просто стати на узбіччі траси і подивитись. Незнаю що ви бачили і в кого - але на фото видно що соя у фермера-"нульовика" мені вище пояса при тому що зріст мій 182 см. Збільшивши два інші фото думаю побачите величину стручків і те що заповнені бобами вони всі, до самого верху рослини, на відміну від моєї сої , які цього року має багато зовсім неналитих бобів. При тому що посіяна по різних грунтах, і теж немаленька. Жаль що в цю тему ніхто з практиків ще й досі не зайшов ...
Я знаю сівалки які і в асфальт посіють. І що? Ви сою по траншеям збирали? Як успіхи?
Та рівні у мене поля, я в траншеї ні сою, ні будь-яку іншу культуру сіяти не буду. За вашою логікою, якщо фермер вирішив перейти на технологію no-till, то в нього поля не вирівняні, з траншеями та ямами. А чим же він займався до цього? І у Кості Шевченка поля рівні, і в більшості фермерів, що є учасниками цього форуму. Тому говорити нам про те, що ми втратимо час на вирівнювання полів для пререходу на но-тілл не має ніякого сенсу.
Багато в чому це тільки у рівнянні полів?
Це тільке перше питання, про інші я продовжу пізніше.
Потім років 3-5 витрачаємо на очікування покращення стану грунтів, появу червячків і збільшення гумусу. За цей період однозначно маємо втрати врожайності.
Твердження про втрату врожайності при переході на но-тілл це заїзджений штамп. Для того, щоб врожайність не зменшувалась потрібно в першу чергу думати над вибором сортів та гібридів, що підходять для но-тілл. Наприклад, така культура як соя, чудово себе показує по но-тіллу, якщо буде підібраний відповідний сорт, а нові гібриди кукурудзи від Піонера вже ідеально пристосовані для мінімальної та но-тілл технології.
Щодо збільшення гумусу то не факт, що він збільшиться при но-тілл, але буде непогагано якщо гумус не зменшиться за 5 років. А от те, що в Україні зменшється кількість гумусу в орних землях при класичних технологіях - незаперчний факт.
А я орю собі ... :) Прохання - якщо хтось вже пробував, працює, має який досвід, негатив\позитив - підключіться,
розкажіть про свої здобутки.
Але чому в сусідніх розвинутих країнах такий малий відсоток но-тілла. Не думаю, що для німця чи поляка є проблемою купити нову або вживану сівалку прямого посіву . Проте чомуь орють собі...
Володимир, а ви знаєте як на вашому полі змінюється кількість гумусу за останні роки? Чи притримуєтесь в цьому питанні принципу: менше знаеш - краще спиш?
Потрібно врахувати що під гарним шаром пожнивних решток грунт прогрівається довше, отже варто звернути увагу на сорти та гібриди з коротшим вегетіційним періодом. Якщо сіємо пізніше, добре знаємо що на дощ можна не розраховувати.
В наших краях весна завжди жарка, стрімка, суха і зазвичай з сильними вітрами-суховіями. Грунт на класичній технології швидко перегрівається та висушується. Наприклад, в цьому році оброблений восени за класичними технологіями грунт вийшов з зими настільки пухким (рихлим), що навіть закриття вологи боронами по оранці не рятувало від втрати вологи і вже в кінці березня вологи на глибині загортання насіння не було, а в середині квітня вологи не було вже на глибині близько 10 см. Але на необробленому полі з пожнивними залишками після сої, вся волога залишалась зверху, грунт був повністю закритий опалим листям сої та подрібненою соломою. Так що те, що грунт прогрівається довше, я вважаю для нашого краю перевагою но-тілла.
Сівалка Kunh SDM 2223, яку разом з колегою зараз капіталимо і хочемо працювать прямим посівом є також в господарстві сусіднього району. Зберу сою, поїду в гості, людина обіцяла поділитись своїми досягненнями\невдачами. Відпишусь тут. Основне що мене бентежить, на основі однорічного досвіду посіву - величезна кількість шкідників що зимують в рослинних залишках. Хоча якби сіяв замість соняшнику щось злакове - та велика кількість довгоносика нічим би мені не зашкодила. В нього теж були проблеми з ними по соняшнику (як і в мене). Рішення для себе він зробив просте - поля які на весну йдуть під соняшник - продискувати, сховавши рослинні рештки в землю. Ходив по соїй сої - земля пухка, елекрод "трієчка" вільно проходить на всю довжину. Якщо встигнемо з капремонтом сівалки\трактора - посію прямим посівом пшеницю.
Для зернових не проблема. Я ще раз хочу наголосити, що моя ціль не висказати фе, а побачити технологію в усій ії красі). Нуль-це без дисків, взагалі. Про прогрівання грунта-я так і сказала-потрібен правильний підбір сортів. ... І загалом. Є пропозиція- обираємо поле, припустимо 10 га. Обираємо один сорт чи гібрид. А далі кожен пропонує свою технологію. І тема закрита, і з Агроміра ящик шампанського)))) А то довго розписувати аргументи, а я тільки з полів де розкидали свіжу органіку
О, ще, Європа, землі рекультивовані, Північний Рейн Вестфалія. (NRW) Рівень гумусу-0.7, врожайність середня по зерновим-95 ц.га, картопля 550 ц.г. Практика))))) А,ще буряк 550-середній прицукристості не нижче 17.
Подивітся на ютубі відео: жива нива. Це підпр ємство в життмирській область ноутіл багато років використовує. Обробляє 3000га.
Власник сергій язиков якщо є бажаня знайдете в інтернеті контакти з ним. Дуже привітні і приємні люди. Готові допомогти та поділитись досвідом.
Не сподобалось мені відео. Якась дурня про поросят, про екологів, про нітрати в хлібних виробах. Хотілось би подивитись про Живу ниву, а не слухати "воду" від журналістів. Насіння сої гарне в них. Цікаво які сорти вирощують. Але в Житомирській області є господарства де вирощують сою по 4 т/га.
Тако наприклад бере від 3,5 до 4,5 але 150 гк дієчої ручовини врядчи хватить у вас обігових коштів на таке задоволеня.
А тут нічого не дають крім інокулянта можливо ще протруйник. І соя по сої на 5 рік по 5 тон брали задзвоніть до них і і самі будете здивовані.
В Житомирській області є АТК, які також хваляться високими врожаями сої. З добрив лише 120 кг сульфату амонію та інокулянти. Сівозміна: 3 роки підряд соя, а потім 2 роки підряд кукурудза. Під кукурудзу вносять 115 кг д.р. азоту у вигляді карбаміду.
Ось питання, як і чим правильно спрацювати. Як і раніше писав - поле з під євролайтингового соняшника. На вчора була така картина по бур’янах. Погода прохолодна, 10-
12 тепла часто дощі - такий прогноз.
Як правильно відсіятись щоб в перший рік дров не наламать ?
Маю ввиду чим приснуть (гліфосат), коли (до посіву, після посіву), в якій дозі. Може що підмішать (естерон наприклад).
Мирослав, з чого (або де придбали) ресорні стійки і колтери? Якщо можливо - фото кріплення до сошника прикочуючих. Чи не здається Вам, якщо розвернути колтер в інший бік - то буде краще прорізувати і агресивніше робити?
Якщо розвернути то він не буде прорізати.
На фото видно землю на турбодіску. То провіряли по люцерні яка з 5 років на полі не менше. То прорізає єфективно.
С образна стойка до культиваторо типу європак . Велес агро в хмельницьку добру ціну дав.
Колтер СУС 00.406 якщо не помиляюся. Виробництво червона зірка. Монтують на вега 6.
У мене була сзт тільки травяні покрали то на корпусі сошника було місце щоб просвердлити 2 отвори на 12 і на 2 болти прикріпитииприкотуючі з сон 4.2.
Корпус сошника подібний до нових корпусів типу зміщених дисків астра сз.3.6
Перший прямий посів. Сіяв горох.Попередник соняшник. З помилок.Трохи провтикав з нормою висіву. Неправильно вибрав напрямок посіву. Трох Перший раз майже поперек рядів соняшника - то здалося чогось що сошники погано копіювали площу. Зате палку соняшника трощило класно. Другий раз вибрав напрямок дуже вже під малим кутом до рядів соняшника. Труба перед трактором валяла палицю, але опорно-прикочуючі колеса першого ряду сошників піднімали палицю і вона колотила насіннє і тукопроводи. Порвало трохи та поламало їх. Для себе висновок - градусів 20-30 до рядів соняшника треба сіяти. Трубу перед трактором на ширину сівалки обовязково.
І ще побачив що поки ходили 7,5 км\год то менше було гороху зверху. Коли обкатали двигун трактора та пішли 9,5 км\год - "скакунів" гороху стало більше. Хоча це ж горох таки, як буде з іншими культурами треба дивитися. Зате витрата палива з 9,7 л\га стала 6 л\га.
ага ми по землеробству та грунтам таке вчимо так доволі таке правильне визначення готовності грунту під посів та визначення вологості
Антон Корчан, Напиши в своєму блозі замітку, як простим способом визначити вологоємнісь грунту? Хотілося б якийсь простий спосіб, бо віри лабораторіям все менше і менше, а формули для розрахунку занадто складні. Може й сам знаєш чи прохвесорів попитай.
Причина ? Саме так і збираюсь робити (в смислі дисконути і сівалкою з дисковим сошником посіяти соняшник. А в чому проблема ? Навіщо ж скільки поживних речовин палити ?
Проблема в тому, що рослинні залишки візьмуть на себе 30-45кг\га азоту для розкладання, який повернеться не раніше ніж через 9-12міс. Плюс вберуть для цього ж значну кількість вологи. І на десерт речовини, що утворюються в процесі розкладання залишків мають алелопатичний ефект, який виражається в тормозінні ростових процесів інших культур і бурянів. Це так би мовити дивіденди для своїх дітей. Розкладаючись в грунті стримує ріст, в той час як її власне насіння знаходиться в спокої, і проростає в завершальну фазу, коли органіка проходить процес мінералізації і стає доступним елементом живлення.
Жаль що ніхто тут з тих хто має досвід "нульової" технології не відписується. Опишу я, те що бачив сьогодні. Київська область, Білоцерківський р-н, с. Блощинці, був сьогодні на семінарі у фермера Михайла Вікторовича. В нього в господарстві компанія Аргомир проводила невеликий семінар. Фермер працює по "нулю" з 2007 року. Суцільний посів, сівалка Semeato TDNG 420 (вже знята з виробництва). Слухав його розповідь, бачив його господарство (300 га). Сівозміна - пшениця-соя-соя. Витрати палива на весь виробничий цикл - 20-24 л на 1 га. .Припосівного під пшеницю 70-100 кг НПК, 100 кг амселітри по мерзлоталому, 100 кг КАС 32 по вегетації (не розпилювачами а трубками), пару фунгіцидних обробок. Після збирання пшениці зразу ж посів гречки, Восени ще 1-1,3 т. га гречки збирає. Бачив його пшеницю. З виду тон по 6 з гектара. Соя сіяна в першій декаді травня вища від моєї в половину. Правда насіння обовязково травить і азотфіксуючими обробляє. По сої макродобрив не використовує, бомбить стимуляторами, мікроелементами і т.д. В господарстві 2 трактори, Джон для сівалки і МТЗ для оприскувача, 3 самосвали (Зіл і 2 Газони), оприскувач Амазоне, з розпилювачами Роса (виробництво Україна, харківчани роблять. Вилив робочого розчину 50 л\га. Якби сам не бачив ті чистенькі поля - в житті не повірив би що такий малий об’єм роб.розчину може щось зробити. Купив в цьому році Kinze 3000 interplant - хоче вводить просапні в сівозміну. Поставив італійську сушарку на дизпаливі, потужністю 100 т в зміну. І в господарстві чистота й порядок. Каже - а що ж ще робить, як не порядки наводити. Ми ж не орем, вологу не закриваєм, не культивіруєм, не дискуємо. Коротче кажучи, піду й я в "нуль". Але на Семеатовську тратить не буду, а от Клен-4,5Т луганський - вирішив брати.
До речі, його минулорічні досягнення - пшениця 55 ц\га, соя - 29.
Ось скину фото його посівів сої. Результату не знаю, але думаю пристойний. Або відпишу пізніше.
Висловлю свою думку. Нульовий обробіток, чисто теоретично-штука непогана, але, як розповідають хлопці з "Агромиру" зазвичай аграрії роблять багато помилок. Потрібно дотримуватись всього циклу. Для початку потрібні рівні поля. Без якісного обробітку вони не вирінюються, нажаль. Потім років 3-5 витрачаємо на очікування покращення стану грунтів, появу червячків і збільшення гумусу. За цей період однозначно маємо втрати врожайності. Гепаєм туда ж хіміі. ( з червячками виникає проблемка, не раді вони хімікатам так само й бактерії). З наявність мульчі маємо грибки, мишки колоніями по штук 20 на 1 га. Також, як було подано у табличці вище, проникність та накопичення вологи теж велике питання. При оранці під зиму волога накопичується у глибокому шарі, а навесні міи ії закриваємо. При нульовій обробці теоретічно вологу закриває мульча. Але! Вона має бути! Мишок і яйця інших шкідників що гарно перезимували ми візально теж не дуже бачимо вчасно. Це якщо мульча є, ії не здулоі т.д. Далі починається весна, сіємо як прогріється грунт. Потрібно врахувати що під гарним шаром пожнивних решток грунт прогрівається довше, отже варто звернути увагу на сорти та гібриди з коротшим вегетіційним періодом. Якщо сіємо пізніше, добре знаємо що на дощ можна не розраховувати. Збіраємо теж пізніше і добре знаємо що тут дощ як раз таки-ось він здрастє. Сушить кукурузу теж не три копійки. у сємєато є недолік-вага сівалки змінюється при звільненні від насіння. Тому потрібно дивитись на агрегати шо не змінюють тиск і глибину вісіву. ( правда я їх бачила останній раз років 4 тому, можливо цю проблему пофіксили). І не варто так лякатись подорщання ГСМ. Хімія теж дорожчає в геометричній прогресії. Всї видатки які ми маємо -це собівартість продукції. Вища собівартість-вища ціна.
Отже-нульова обробка ідея гарна, та реалізація пробуксовує. З температурами у нас кожного року по-новому, з опадами то густо то пусто. У практичному застосуванні, передивляючись на результати посівів за рік приблизно на 100-150 т. га., поки що не можу дати на 100% позитивну відповідь. Я не бачила жодного господарства з No-Till яке б мало зернових-70-80 ц.га а кукурудзи 160 ц.га. А з оранкою-бачила.
На мою думку, ви багато в чому помиляєтесь.
Перше:
Це вже давно не є проблемою, у нас у всіх рівні поля. А щоб отримувати гарний врожай для класичної та мінімальної технології рівні поля не потрібні?
Сівалка Семеато ТДНЖ посіє і по ямам, і по траншеям.
Багато в чому це тільки у рівнянні полів? Неякісний обробіток-це і є траншеї. Постріляні посіви. Кабани у полі-взагалі мости вириває. Мінімалка-залежно які диски маєте. Класика- як раз таки й рівняє поля. За що мову я і веду. Для початку класику для вирівнювання, потім поступово нуль. Тобто з наскоку не вийде. На слідуючий рік при будь-яких умовах структуру грунту з глини у торфосуміш для вазонів не перетвориш.
Далі-Сівалка Семеато ТДНЖ посіє і по ямам, і по траншеям.- Я знаю сівалки які і в асфальт посіють. І що? Ви сою по траншеям збирали? Як успіхи? Або восьмирядкою з подрібнювачем поскачіть на кукурудзі. Задача аграрія як посіяти вдало і вчасно, так і зібрати. Моя ціль не висловити власне фе відносно певного виробника сівалок, а підняти перелік аспектів та аргументів для обговорення на форумі. Більшість з нас тут для того щоб поділитись власними здобутками, дізнатись як воно у інших відбувається, дізнатись щось нове.
Лариса, вище ваших постів - фото. Поля від Білої Церкви знаходяться за 15 км, в с. Блощинці, дорога Біла Церква-Кагарлик. Їхать по польових дорогах непотрібно - просто стати на узбіччі траси і подивитись. Незнаю що ви бачили і в кого - але на фото видно що соя у фермера-"нульовика" мені вище пояса при тому що зріст мій 182 см. Збільшивши два інші фото думаю побачите величину стручків і те що заповнені бобами вони всі, до самого верху рослини, на відміну від моєї сої , які цього року має багато зовсім неналитих бобів. При тому що посіяна по різних грунтах, і теж немаленька. Жаль що в цю тему ніхто з практиків ще й досі не зайшов ...
Та рівні у мене поля, я в траншеї ні сою, ні будь-яку іншу культуру сіяти не буду. За вашою логікою, якщо фермер вирішив перейти на технологію no-till, то в нього поля не вирівняні, з траншеями та ямами. А чим же він займався до цього? І у Кості Шевченка поля рівні, і в більшості фермерів, що є учасниками цього форуму. Тому говорити нам про те, що ми втратимо час на вирівнювання полів для пререходу на но-тілл не має ніякого сенсу.
Це тільке перше питання, про інші я продовжу пізніше.
Друге:
Твердження про втрату врожайності при переході на но-тілл це заїзджений штамп. Для того, щоб врожайність не зменшувалась потрібно в першу чергу думати над вибором сортів та гібридів, що підходять для но-тілл. Наприклад, така культура як соя, чудово себе показує по но-тіллу, якщо буде підібраний відповідний сорт, а нові гібриди кукурудзи від Піонера вже ідеально пристосовані для мінімальної та но-тілл технології.
Щодо збільшення гумусу то не факт, що він збільшиться при но-тілл, але буде непогагано якщо гумус не зменшиться за 5 років. А от те, що в Україні зменшється кількість гумусу в орних землях при класичних технологіях - незаперчний факт.
Але чому в сусідніх розвинутих країнах такий малий відсоток но-тілла. Не думаю, що для німця чи поляка є проблемою купити нову або вживану сівалку прямого посіву . Проте чомуь орють собі...
У Франції фермери купляють такі сівалки.
Володимир, а ви знаєте як на вашому полі змінюється кількість гумусу за останні роки? Чи притримуєтесь в цьому питанні принципу: менше знаеш - краще спиш?
Третє питання для Лариси:
В наших краях весна завжди жарка, стрімка, суха і зазвичай з сильними вітрами-суховіями. Грунт на класичній технології швидко перегрівається та висушується. Наприклад, в цьому році оброблений восени за класичними технологіями грунт вийшов з зими настільки пухким (рихлим), що навіть закриття вологи боронами по оранці не рятувало від втрати вологи і вже в кінці березня вологи на глибині загортання насіння не було, а в середині квітня вологи не було вже на глибині близько 10 см. Але на необробленому полі з пожнивними залишками після сої, вся волога залишалась зверху, грунт був повністю закритий опалим листям сої та подрібненою соломою. Так що те, що грунт прогрівається довше, я вважаю для нашого краю перевагою но-тілла.
http://www.zerno-ua.com/?p=10310 Тут табличка за 2005 правда, але у Франції 0,8 відсотка.
Володимир, а ви знаєте як на вашому полі змінюється кількість гумусу за останні роки? Чи притримуєтесь в цьому питанні принципу:
менше знаеш - краще спиш?
Невже в Європі не дбають про землю? Яка є в приватній власності і щось я думаю коштує.
Сівалка Kunh SDM 2223, яку разом з колегою зараз капіталимо і хочемо працювать прямим посівом є також в господарстві сусіднього району. Зберу сою, поїду в гості, людина обіцяла поділитись своїми досягненнями\невдачами. Відпишусь тут. Основне що мене бентежить, на основі однорічного досвіду посіву - величезна кількість шкідників що зимують в рослинних залишках. Хоча якби сіяв замість соняшнику щось злакове - та велика кількість довгоносика нічим би мені не зашкодила. В нього теж були проблеми з ними по соняшнику (як і в мене). Рішення для себе він зробив просте - поля які на весну йдуть під соняшник - продискувати, сховавши рослинні рештки в землю. Ходив по соїй сої - земля пухка, елекрод "трієчка" вільно проходить на всю довжину. Якщо встигнемо з капремонтом сівалки\трактора - посію прямим посівом пшеницю.
Для зернових не проблема. Я ще раз хочу наголосити, що моя ціль не висказати фе, а побачити технологію в усій ії красі). Нуль-це без дисків, взагалі. Про прогрівання грунта-я так і сказала-потрібен правильний підбір сортів. ... І загалом. Є пропозиція- обираємо поле, припустимо 10 га. Обираємо один сорт чи гібрид. А далі кожен пропонує свою технологію. І тема закрита, і з Агроміра ящик шампанського)))) А то довго розписувати аргументи, а я тільки з полів де розкидали свіжу органіку
О, ще, Європа, землі рекультивовані, Північний Рейн Вестфалія. (NRW) Рівень гумусу-0.7, врожайність середня по зерновим-95 ц.га, картопля 550 ц.г. Практика))))) А,ще буряк 550-середній прицукристості не нижче 17.
Все правильно під но тіл потрібно готувати поля і підбирати культури і сорти цих культур так просто взяти і перейти це просто слова....
А для класичної технології хіба не треба готувати поля, підбирати культури та сорти? І взагалі сільське господарство це не просто.
Сподобалось відео. Кидайте про "0" хто що побачить цікавого...
P.S. Легше два рази вмерти ніж сюди відео в плеєрі вставити ))))
В даному випадку треба було вставити просто шматок ссилки у вигляді: y-outube.com/watch?v=xv_x6N-yoAg
тільки без тире після "y".
При додаванні поста, під вікном редактора так і написано:
Непогана стаття про но-тілл. ТИЦЬ.
В мене теж є декілька статей є. Колись на якомусь сайті знайшла.
Подивітся на ютубі відео: жива нива. Це підпр ємство в життмирській область ноутіл багато років використовує. Обробляє 3000га.
Власник сергій язиков якщо є бажаня знайдете в інтернеті контакти з ним. Дуже привітні і приємні люди. Готові допомогти та поділитись досвідом.
Не знайшов я відео жива нива. Дайте посилання.
http://m.youtube.com/watch?v=eMVuteRN0AQ
Не сподобалось мені відео. Якась дурня про поросят, про екологів, про нітрати в хлібних виробах. Хотілось би подивитись про Живу ниву, а не слухати "воду" від журналістів. Насіння сої гарне в них. Цікаво які сорти вирощують. Але в Житомирській області є господарства де вирощують сою по 4 т/га.
Тако наприклад бере від 3,5 до 4,5 але 150 гк дієчої ручовини врядчи хватить у вас обігових коштів на таке задоволеня.
А тут нічого не дають крім інокулянта можливо ще протруйник. І соя по сої на 5 рік по 5 тон брали задзвоніть до них і і самі будете здивовані.
В Житомирській області є АТК, які також хваляться високими врожаями сої. З добрив лише 120 кг сульфату амонію та інокулянти. Сівозміна: 3 роки підряд соя, а потім 2 роки підряд кукурудза. Під кукурудзу вносять 115 кг д.р. азоту у вигляді карбаміду.
Карбамід дають до розчину при оприскувні то дає результат. Але теж слід памятати що він зменшує температуру розчину на 5градусів
Карбамід дають до розчину при оприскувні то дає результат. Але теж слід памятати що він зменшує температуру розчину на 5градусів
http://m.youtube.com/watch?v=PsaONlQEO6c
http://m.youtube.com/watch?v=EwG4hqtn0VA
Цікаві відео для розвитку теми.
Ось питання, як і чим правильно спрацювати. Як і раніше писав - поле з під євролайтингового соняшника. На вчора була така картина по бур’янах. Погода прохолодна, 10-
12 тепла часто дощі - такий прогноз.
Як правильно відсіятись щоб в перший рік дров не наламать ?
Маю ввиду чим приснуть (гліфосат), коли (до посіву, після посіву), в якій дозі. Може що підмішать (естерон наприклад).
Чи не дасть він післядії на горох.
Протягли пусту сівалку - їде серйозно. Може вона його присипле всей той бур’ян ? :)
Ще й досі на форум не прийшов ні один "нульовик ?
Ось кращі фото
Мирослав, з чого (або де придбали) ресорні стійки і колтери? Якщо можливо - фото кріплення до сошника прикочуючих. Чи не здається Вам, якщо розвернути колтер в інший бік - то буде краще прорізувати і агресивніше робити?
Якщо розвернути то він не буде прорізати.
На фото видно землю на турбодіску. То провіряли по люцерні яка з 5 років на полі не менше. То прорізає єфективно.
С образна стойка до культиваторо типу європак . Велес агро в хмельницьку добру ціну дав.
Колтер СУС 00.406 якщо не помиляюся. Виробництво червона зірка. Монтують на вега 6.
У мене була сзт тільки травяні покрали то на корпусі сошника було місце щоб просвердлити 2 отвори на 12 і на 2 болти прикріпитииприкотуючі з сон 4.2.
Корпус сошника подібний до нових корпусів типу зміщених дисків астра сз.3.6
Скоро буде відео як веде себе в роботі.
Планую поставити окремо гідроциліндри на колтера щоб на замовленях можна було виключати колтера
Фото прикочуючих окремо.
На фото видно сошник овочевої так само прикріпив за сошником сз 3.6.
Найкраща мульча то робится так.
...
Перший прямий посів. Сіяв горох.Попередник соняшник. З помилок.Трохи провтикав з нормою висіву. Неправильно вибрав напрямок посіву. Трох Перший раз майже поперек рядів соняшника - то здалося чогось що сошники погано копіювали площу. Зате палку соняшника трощило класно. Другий раз вибрав напрямок дуже вже під малим кутом до рядів соняшника. Труба перед трактором валяла палицю, але опорно-прикочуючі колеса першого ряду сошників піднімали палицю і вона колотила насіннє і тукопроводи. Порвало трохи та поламало їх. Для себе висновок - градусів 20-30 до рядів соняшника треба сіяти. Трубу перед трактором на ширину сівалки обовязково.
І ще побачив що поки ходили 7,5 км\год то менше було гороху зверху. Коли обкатали двигун трактора та пішли 9,5 км\год - "скакунів" гороху стало більше. Хоча це ж горох таки, як буде з іншими культурами треба дивитися. Зате витрата палива з 9,7 л\га стала 6 л\га.
Тут вже швидкість 9+ км\год.
Непогане відео.
Відео прям класне
Проїжджав сьогодні поля сіяні по нулю - невтримався та фоткнув пару раз
Наскільки я зрозумів, це посіви сівалкою Kinze interplant з міжряддям 35 см, тому рослинні залишки майже не тронуті.
А ми посіяли сою КУН СДМ з міжряддям 17 см. І таке враження, що пройшов культиватор.
Край поля мілко задискований для протипожарної безпеки, та по причині того, що обивателі накатали дорогу через поле.