вчора майже закінчили підживлювати трохи помішав дощ. тож вносять селітру грейт плейнс спартаном на 6см, норма 150кг.га. всеж сівалкою класно вносити по перше добриво під кореневу систему одразу , по друге розпушує грунт і закриває тріщини, вирізає буряни та подрібнюються стебла попередників особливо таких як сорго та сонях. візуально є поля де вносили врозкидну МВД 1000 на ширину до 24м по краям гранули не долітали то там пшениця ярко салатова що свідчить про явну недостачу азоту. по центру зелена як(джон дір)/ ссилка на відео https://www.youtube.com/watch?v=mUMBvqDKtLQ
а ще краще шукайте лійку яка буде кидати на ширину оприскувача!
Вмовив шефа купити лійку-щоб кидала на ширину оприскувача!-купив-на 24м!В полі я виставив на перше підживленя на всю ширину розкидання-так як при підживлені колій за трактором незалишалося і важко щоб попасти на ті самі колії оприскувачем.При найбільшій виставленій ширині розкиданя на лійці-а це 24м-вона в мене кинула нормально рівенську салітру-на 18м а карбоміт з натяжкою 17м!На фото інструкції-щоб нормально кидала лійка -та сама салітра має бути одинакової калібровки!-а український продукт-містить горошини від дрібнюсіньких як порох до таких як середня соя!!!-а ціна то її ОГОГО
Володимир Львів, тут потрібно уточнення, в моєму повідомленні # 459 (тут: http://agroscience.com.ua/comment/6384#comment-6384), розміщені фото пшениці агрохолдингу, але вони не підживлювали посіви, мабуть вичікують, може пересіватимуть.
Взагалі у мене по сусідству через дорогу три поля з пшеницями різних господарів, про підживлення я говорив на іншому форумі, і це не було поле агрохолдингу. І звісно ж я не був присутній на підживленні, думав, що кидали селітру, а тут кажуть, що то був карбамід. Що було точно поки не вияснив, але й на сьогодні реакції на слаборозвинутих посівах нема, що може свідчити про карбамід.
А от вчора був на полях і зробив фото пшениці агрохолдинга, в продовження повідомлення # 459. І цікаво, що дивишся здалеку, наче гарно рядки стоять.
Олександр, спартан в такій роботі не вперше в 2015р по весні він вже працював но тоді були пробні версії його в роботі в якості локального внесення добрив. підживлення проводять в цьому році вперше дають 150кг аміачної селітри. з осені при посіві вносили якщо не помиляюсь по 80кг.га вапняково аміачної, в попередніх дописах за жовтень там описував що до чого.
Алла Стрижеус попросили освітлювати ситуацію з озими на Херсонщині тож чом би не допомогти сайту. тим більше ситуація більш правдива чим в звітах Мінапк!
якщо про мій пост то так сошники їдуть паралельно посіву. спочатку поставили GPS на Магнум але щось він його не приймає глючить і т.д. з кабіни як в тракторі сидиш чотко видно як трактор попадає по тій колії якій їхав і чітко простежується як ідуть колеса опорні на сівалці по рядку як і сіяв ну +-2-3см.
https://www.youtube.com/watch?v=wZD7tgHvKwM на цьому відео краще видно як сошники працюють між рядками. так певий % вирізання рослин але все ж ефект від внесення таким чином добрив буде більший. головне щоб дощі були як в минулому році. доречі коріандр починає вже прокльовуватись люцерна також скоро має вийти на поверхню
ні, 6см це глибина внесення сошником добрива майже під саму кореневу систему. ширина самих міжрядь 19см. а -+2-3см це в середньому відхилення внесення сошником добрив між рядками бо зрозуміло що чітко між рядком не попадеш.
Віталій результат буде в бункері. в тому році отримали врожай при цієї ж технології від 4.7до 6.7т.га пшениці залежно від сортів в Богарних умовах. ми ж її ганяємо не тільки щоб добрива внести а її грунт розпушити і тріщини закрити. у наших умовах волога лімітуючий фактор який впливає вагомо на врожай. а так вбаємо два зайця одразу добрва під корінь і грунт закриваємо тріщини щоб меше випаровувалось тож буду далі освітлювати ситуацію в цьому господарстві
результат говорить сам за себе. кожний керівник будь то агроном чи директор буде працювати так як вигідно йому і так щоб приносило прибуток і менше затрат. ліміт вологи в цих умовах де працює господарство спонукає до пошуків нових форм вирощування культур. варто порівняти навіть те що дане СП використовує китайські ЗЗР добрива у розрахунку в межах азотні посів 80-100кг.га підживлення 150кг це в основному аміачні селітри , по трубці 17-25кг.га карбаміду і по колосу карбаміду17-20кг у ф.в. фосфорні даються раз на 2роки якщо пшениця по пшениці калій не вноситься взагалі. вагому роль грають попередники але всеж є з чим порівнювати коли в розкидну підживлювали отримували 25-30ц.га а коли локально до 67ц.га. ця гра варта свічок!
Заїхав на поле з пшеницею ще одного агрохолдингу. Вони вносили ще до 20 лютого і точно вносили аміачну селітру. На полі рослини з різними строками сходів, одні зійшли в вересні,а інші в грудні.
На слаборозвинутих рослинах особливого ефекту не бачу.
сперечатися не буду у вас досвіду агрономічного більше. погода так вона основний фактор в отриманні врожаю. проте всеж локальне внесення дає свій результат ну хоча б у даному господарстві. думаю якби не приносило результат агроном би назад повернувся до чисто розкидного способу.
Хтось підкаже, що за добриво могло бути розкидане з тиждень тому?
Це поле по сусідству з моїм, хазяйнує господарство відомого зернотрейдера (він в цьому році найбільше отримав грошей з бюджету, як відшкодування ПДВ).
Я думав, що кинули селітру, але ж дивлячись на ці залишки від гранул, які й досі залишаються на поверхні (при нажимі перетворюються в труху) здається, що це не аміачна селітра.
Тут взагалі питання, а чи буде толок з такої пшениці?
В ваших краях може й витягували, а у нас кущіння майже не буде. Нещодавно полтавські науковці проводили семінар, сказали не надійтесь на весняне кущення, в Полтавській області його майже не буває.
Та ще й прогноз на похолодання, до десяти днів випаде з вегетації, ще й підмерзнути може пшеничка.
При густоті посіву 5 млн, а це 450 пагонів без кущення на квадратний метр при нормальному азотному живлені та захисті можна отримати 5-6 тон! Нормальне азотне живлення -це не 100 кг селітри а мінімум в перше підживлення 70-80 кг азоту і вдруге хоч 50-60 кг.
У тому році через засуху і тяжку зиму пшениця після кущіння мала в середньому 4 млн./га продуктивних пагонів. Після зими на поле боляче було дивитись + пізнє ВВВ... Ех! В кінці вийшли на 4,3 т/га і це всього при 150 кг/га селітри!
Єдине, що гріло душу і вселяло надії - так це таблиця Дітера Шпаара про структуру врожайності:
Коротше, все залежить від того, як Ви будете годувати свою пшеницю у потрібні фази і допомагати їй. 8 тон можливо і не зберете, та на 3-4-5 т/га можна вийти.
Що стосується кущення, то, як на мене, якраз на нього і потрібно тиснути при зріджених посівах підвищеними азотними дозами та регуляторами росту (наприклад, хлормекват-хлорид).
Порівняйте ширину міжряддя там і у вас. Ми сіяли не раз і не два пшеницю в середині листопада яка йшла в зиму у фазі шильця і даже ця пшениця давала врожай у 6 тон після тяжкої та пізньої весни 2014 року. Ви просто не привикли працювати азотом,регуляторами росту та фунгіцидами. Шкода не сфотографував свою пшеницю 2014 року яку взяв 6 тон при густоті 200-250 рослин не розкущених рослин,мусив даже підчищати Монітором однорічні злаки а де не хватило на відсів то даже комбайном не молотили і при всьому цьому ні на чому не економив!
з яких потрібно було вкинути ще тижнів зо два назад!!
Я вносив 7 березня по 200 кг селітри, на останньому проході метрів з 200 не хватило. Вчора поїхав , заглядав,заглядав, так і не побачив різниці де вносив, а де ні. І тепло було, і дощі були. Якась чудасія, видно не доленька виростить пристойний врожай. Трактора шкода, пішов ні за цапову душу.
А що скажете з приводу результатів підживлення пшениці, що на фото в пості # 538?
Там підживлення було зроблено до 20 лютого по мерзлоталому, а вегетація вже в нас йде з 1 березня (а полтавська наука повідомила, що вона почалась ще 25 лютого).
ну і що. там же вносили сульфат амонію а отже там амонійна форма.
низькі температури. що ще пояснювати*????
я в себе карбамід з сульфатом кидав теж місяць тому то там де пшениця з осені була норм розкущилася то ефект на лице.
а де пізній посів по пожнивній гречці візуально ніби нічого не змінилися)
вчора ходив моніторив, жаль фотік забув
Ви не звернули увагу, але підживлення пшениці, що на фото в пості # 538, було проведено аміачною селітрою до 20 лютого.
А от сульфат амонію був застосований 8 березня на полі, що на фото в пості # 531, хоча там, мабуть, потрібно було б внести аміачну селітру, щоб якомога швидше почав працювати нітратний азот.
Аналогічно,ефект всеодно проявиться,нікуди той азот не дінеться,головне щоб буряни його не їли.Я в себе на полі на одному метрі квадратному розсипав кілограм 20 селітри (випадково),так ефект було видно 3 роки підряд незалежно від обробітку грунту.
по характеристиках може, якщо лопатки поміняти) а на практиці думаю не варто
вчора майже закінчили підживлювати трохи помішав дощ. тож вносять селітру грейт плейнс спартаном на 6см, норма 150кг.га. всеж сівалкою класно вносити по перше добриво під кореневу систему одразу , по друге розпушує грунт і закриває тріщини, вирізає буряни та подрібнюються стебла попередників особливо таких як сорго та сонях. візуально є поля де вносили врозкидну МВД 1000 на ширину до 24м по краям гранули не долітали то там пшениця ярко салатова що свідчить про явну недостачу азоту. по центру зелена як(джон дір)/ ссилка на відео https://www.youtube.com/watch?v=mUMBvqDKtLQ
Це перше підживлення на полях, де працювали Спартаном? З осені які добрива були внесені?
Антон бачу ти вже на прилічних сайтах почав статті писати)
Мені здалось чи сівалка йде паралельно рядкам попадаючи у міжряддя?
Олександр fgrubin,а як виглядає пшенииця холдинга,який вже давно вніс селітру в порівнянні з Вашою?(що по сусідству з Вами)
Вмовив шефа купити лійку-щоб кидала на ширину оприскувача!-купив-на 24м!В полі я виставив на перше підживленя на всю ширину розкидання-так як при підживлені колій за трактором незалишалося і важко щоб попасти на ті самі колії оприскувачем.При найбільшій виставленій ширині розкиданя на лійці-а це 24м-вона в мене кинула нормально рівенську салітру-на 18м а карбоміт з натяжкою 17м!На фото інструкції-щоб нормально кидала лійка -та сама салітра має бути одинакової калібровки!-а український продукт-містить горошини від дрібнюсіньких як порох до таких як середня соя!!!-а ціна то її ОГОГО
Володимир Львів, тут потрібно уточнення, в моєму повідомленні # 459 (тут: http://agroscience.com.ua/comment/6384#comment-6384), розміщені фото пшениці агрохолдингу, але вони не підживлювали посіви, мабуть вичікують, може пересіватимуть.
Взагалі у мене по сусідству через дорогу три поля з пшеницями різних господарів, про підживлення я говорив на іншому форумі, і це не було поле агрохолдингу. І звісно ж я не був присутній на підживленні, думав, що кидали селітру, а тут кажуть, що то був карбамід. Що було точно поки не вияснив, але й на сьогодні реакції на слаборозвинутих посівах нема, що може свідчити про карбамід.
А от вчора був на полях і зробив фото пшениці агрохолдинга, в продовження повідомлення # 459. І цікаво, що дивишся здалеку, наче гарно рядки стоять.
А от з близька зовсім не гарно виглядає:
Для порівняння, було в лютому так:
Вчорашні фото з моїх полів, можна сказати, що ЧВВВ настав.
Олександр, спартан в такій роботі не вперше в 2015р по весні він вже працював но тоді були пробні версії його в роботі в якості локального внесення добрив. підживлення проводять в цьому році вперше дають 150кг аміачної селітри. з осені при посіві вносили якщо не помиляюсь по 80кг.га вапняково аміачної, в попередніх дописах за жовтень там описував що до чого.
Алла Стрижеус попросили освітлювати ситуацію з озими на Херсонщині тож чом би не допомогти сайту. тим більше ситуація більш правдива чим в звітах Мінапк!
якщо про мій пост то так сошники їдуть паралельно посіву. спочатку поставили GPS на Магнум але щось він його не приймає глючить і т.д. з кабіни як в тракторі сидиш чотко видно як трактор попадає по тій колії якій їхав і чітко простежується як ідуть колеса опорні на сівалці по рядку як і сіяв ну +-2-3см.
https://www.youtube.com/watch?v=wZD7tgHvKwM на цьому відео краще видно як сошники працюють між рядками. так певий % вирізання рослин але все ж ефект від внесення таким чином добрив буде більший. головне щоб дощі були як в минулому році. доречі коріандр починає вже прокльовуватись люцерна також скоро має вийти на поверхню
Не зрозумів, ви пишете, що добрива вносите з міжряддям 6 см?
ні, 6см це глибина внесення сошником добрива майже під саму кореневу систему. ширина самих міжрядь 19см. а -+2-3см це в середньому відхилення внесення сошником добрив між рядками бо зрозуміло що чітко між рядком не попадеш.
а що за лійка?
я сумніваюсь .що внесення сівалкою добрив є настільки ефективним щоб ганяти її по полю
Віталій результат буде в бункері. в тому році отримали врожай при цієї ж технології від 4.7до 6.7т.га пшениці залежно від сортів в Богарних умовах. ми ж її ганяємо не тільки щоб добрива внести а її грунт розпушити і тріщини закрити. у наших умовах волога лімітуючий фактор який впливає вагомо на врожай. а так вбаємо два зайця одразу добрва під корінь і грунт закриваємо тріщини щоб меше випаровувалось тож буду далі освітлювати ситуацію в цьому господарстві
реально по Херсоні це розумне рішення)
результат говорить сам за себе. кожний керівник будь то агроном чи директор буде працювати так як вигідно йому і так щоб приносило прибуток і менше затрат. ліміт вологи в цих умовах де працює господарство спонукає до пошуків нових форм вирощування культур. варто порівняти навіть те що дане СП використовує китайські ЗЗР добрива у розрахунку в межах азотні посів 80-100кг.га підживлення 150кг це в основному аміачні селітри , по трубці 17-25кг.га карбаміду і по колосу карбаміду17-20кг у ф.в. фосфорні даються раз на 2роки якщо пшениця по пшениці калій не вноситься взагалі. вагому роль грають попередники але всеж є з чим порівнювати коли в розкидну підживлювали отримували 25-30ц.га а коли локально до 67ц.га. ця гра варта свічок!
Є ділянки пшениці, де сильно ушкоджений морозами перший листочок відпадає.
Чи буде толок, з того що залишилось?
Заїхав на поле з пшеницею ще одного агрохолдингу. Вони вносили ще до 20 лютого і точно вносили аміачну селітру. На полі рослини з різними строками сходів, одні зійшли в вересні,а інші в грудні.
На слаборозвинутих рослинах особливого ефекту не бачу.
З моменту внесення випало мінімум 30 мм опадів
.
раді справедливості хороший врожай ви отримали у прошлому році і велиеа заслуга у цьому природи)
я звами згідний!Але-така погода того року сутєво понизила урожай сої і кукурудзи!наскільки я знаю то в моєму регіоні це точно!!!
сперечатися не буду у вас досвіду агрономічного більше. погода так вона основний фактор в отриманні врожаю. проте всеж локальне внесення дає свій результат ну хоча б у даному господарстві. думаю якби не приносило результат агроном би назад повернувся до чисто розкидного способу.
я згідний у Ваших умовах це розумне рішення! І частково піднімає врожайність,думаю десь 0,5-0,7 тони а не з 3 до 6 тон))
Це хвороба?
Підморозило кінчики листочків.
А тут?
Хтось підкаже, що за добриво могло бути розкидане з тиждень тому?
Це поле по сусідству з моїм, хазяйнує господарство відомого зернотрейдера (він в цьому році найбільше отримав грошей з бюджету, як відшкодування ПДВ).
Я думав, що кинули селітру, але ж дивлячись на ці залишки від гранул, які й досі залишаються на поверхні (при нажимі перетворюються в труху) здається, що це не аміачна селітра.
Тут взагалі питання, а чи буде толок з такої пшениці?
Сульфат амонію! ще і не таку витягували на 6 тон))
В ваших краях може й витягували, а у нас кущіння майже не буде. Нещодавно полтавські науковці проводили семінар, сказали не надійтесь на весняне кущення, в Полтавській області його майже не буває.
Та ще й прогноз на похолодання, до десяти днів випаде з вегетації, ще й підмерзнути може пшеничка.
При густоті посіву 5 млн, а це 450 пагонів без кущення на квадратний метр при нормальному азотному живлені та захисті можна отримати 5-6 тон! Нормальне азотне живлення -це не 100 кг селітри а мінімум в перше підживлення 70-80 кг азоту і вдруге хоч 50-60 кг.
На фото зверху густота далеко не 450 шт, в кращому випадку 250-300, а місцями й менше.
В себе зараз нараховую близько 400 шт.
У тому році через засуху і тяжку зиму пшениця після кущіння мала в середньому 4 млн./га продуктивних пагонів. Після зими на поле боляче було дивитись + пізнє ВВВ... Ех! В кінці вийшли на 4,3 т/га і це всього при 150 кг/га селітри!
Єдине, що гріло душу і вселяло надії - так це таблиця Дітера Шпаара про структуру врожайності:
Коротше, все залежить від того, як Ви будете годувати свою пшеницю у потрібні фази і допомагати їй. 8 тон можливо і не зберете, та на 3-4-5 т/га можна вийти.
Що стосується кущення, то, як на мене, якраз на нього і потрібно тиснути при зріджених посівах підвищеними азотними дозами та регуляторами росту (наприклад, хлормекват-хлорид).
Порівняйте ширину міжряддя там і у вас. Ми сіяли не раз і не два пшеницю в середині листопада яка йшла в зиму у фазі шильця і даже ця пшениця давала врожай у 6 тон після тяжкої та пізньої весни 2014 року. Ви просто не привикли працювати азотом,регуляторами росту та фунгіцидами. Шкода не сфотографував свою пшеницю 2014 року яку взяв 6 тон при густоті 200-250 рослин не розкущених рослин,мусив даже підчищати Монітором однорічні злаки а де не хватило на відсів то даже комбайном не молотили і при всьому цьому ні на чому не економив!
Міждуряддя там 12,5 см, сівалка Рапід, в мене 17 см. Але місцями там взагалі густоти нема. Буду слідуючий раз на полі, то порахую уважніше.
Азотом звісно ж будемо працювати, фунгіцидами теж, на рахунок регуляторів росту думаємо.
Ось позавчорашні фото з різних полів, де на слаборозвинутих посівах розкидали селітру до 20 лютого, по мерзлоталому.
Це перше поле, попередник соя:
Це друге поле, попередник соняшник (в пості 523 також більш ранні фото з цього поля) :
До вашої таблиці потрібно ще й таку додати:
а скількі азоту маєте давати?
200 - 250 кг аміачної селітри планував.
щоб цю пшентцю витягнути на нормальний врожай потрібно хоч 300-350 половину з яких потрібно було вкинути ще тижнів зо два назад!!
щоб цю пшентцю витягнути на нормальний врожай потрібно хоч 300-350 половину з яких потрібно було вкинути ще тижнів зо два назад!!
Я вносив 7 березня по 200 кг селітри, на останньому проході метрів з 200 не хватило. Вчора поїхав , заглядав,заглядав, так і не побачив різниці де вносив, а де ні. І тепло було, і дощі були. Якась чудасія, видно не доленька виростить пристойний врожай. Трактора шкода, пішов ні за цапову душу.
Тижнів зо два назад в поле не можливо було влізти. А у тих, хто кидав по мерзлоталому в фазу 10-11 особливого результату не видно.
Костя Шевченко кинув по своїй до 20 лютого, здається N 70, чекаємо фото. Але в нього в зиму пішла у фазі 13.
Володимир пройшло всього тиждень часу)
що ви сподівалися побачити за такий короткий час + похолодання було???)
А що скажете з приводу результатів підживлення пшениці, що на фото в пості # 538?
Там підживлення було зроблено до 20 лютого по мерзлоталому, а вегетація вже в нас йде з 1 березня (а полтавська наука повідомила, що вона почалась ще 25 лютого).
ну і що. там же вносили сульфат амонію а отже там амонійна форма.
низькі температури. що ще пояснювати*????
я в себе карбамід з сульфатом кидав теж місяць тому то там де пшениця з осені була норм розкущилася то ефект на лице.
а де пізній посів по пожнивній гречці візуально ніби нічого не змінилися)
вчора ходив моніторив, жаль фотік забув
Ви не звернули увагу, але підживлення пшениці, що на фото в пості # 538, було проведено аміачною селітрою до 20 лютого.
А от сульфат амонію був застосований 8 березня на полі, що на фото в пості # 531, хоча там, мабуть, потрібно було б внести аміачну селітру, щоб якомога швидше почав працювати нітратний азот.
Задвоїло.
Аналогічно,ефект всеодно проявиться,нікуди той азот не дінеться,головне щоб буряни його не їли.Я в себе на полі на одному метрі квадратному розсипав кілограм 20 селітри (випадково),так ефект було видно 3 роки підряд незалежно від обробітку грунту.