Друзі! Компанія ТОВ НВК "Ірлен" з початку 2016 року запускає проект по допомозі працівникам с/г при вирощуванні культур, у вигляді власних досліджень, наукових статтей, фото, відео та ін. Будемо описувати практичний досвід використання ЗЗР, добрив, насіння, який використовується на наших демонстраційних полях та наших партнерів-фермерів. Також, невід'ємною частиною цього проекту є лабораторні дослідження, де ми розповідатимемо про ризики, які можуть негативно впливати на ріст та розвиток рослин.
Звертаюсь до Вас за допомогою! Які теми або напрямки хочете, щоб ми освітлили? На що більше звертати уваги?
Будь ласка, не будьте байдужими, адже це всім буде цікаво! 
Навскидку:
- відслідковування різних систем живленя по одній культурі (як наприклад системи живлення озимої пшениці в Європі)
- результативність роботи ЗЗР (в розрізі оригінал\аналог)
- розвиток рослин (культур) і економічна ефективність (або врожайність) по всіх кліматичних зонах України в розрізі систем обробітку грунту (класична, міні-тіл, но-тілл, стріп-тіл) .
Можете ви таку інформацію збирати ?
Робили таке по кукурудзі. Але адекватний результат виходить в межах певної локації. Випробовували різні види добрив.
Костянтин, дякую за коментар) Теми, які Вас цікавлять, потребують роки досліджень. В цьому році зберемо інформацію по ЗЗР (оригінал/аналог) та опишемо досвід господарств на півдні України, вирощування с/г культур по системі но-тілл у порівнянні з класичною. Щодо систем живлення по культурам, за досвідом європейських країн, будемо працювати і збирати інформацію.
Якщо у Вас є цікава інформація для фермера по удобренню кукурудзи, то представте її загалу.
У нашому досліді в межах одного поля оранка-мінімалка-різниця у 25% на користь оранки, але дослід дуже вузький. Основне це те що під оранку вдалось внести необхідну кількість фосфору. А земля під мінімалкою ще не мала змоги відродити рівень родючості. По результатам вирішили все ж вности добрива тільки по розрахунку після аналізу грунту. Це дає змогу використовувати звичайні добрива, ( у порівнянні були Яра, Білоруські..ще якісь).Був, також, цікавий дослід, де на фоні нормального рівня азоту та низького калію, дали високу дозу азоту,( так як робили кожного року, як книжка пише) та отримали низьку якість зерна оз. пшениці. Загалом, кожна робота-це велика кількість факторів, букв і цифр. І кожна з них у нас замовлена під конкретне господарство і оплочена, тому скани виставляти не зовсім коректно. Десь на форумі, також, є результат внесення монокомпоненту на пивоварному ячмені, і цей результат кращий за внесення комлексу мікроелементів. В плані листової діагностики у нас великий запас практчних дій, а також свої власті напрацювання та вдосконалення методик. Але є велика прогалина по фітопалогоії, тому можемо бути корисними у взаємній співпаці)
Якщо у Вас виникнуть питання по фітопатології, звертайтеся, буду рада допомогти))
Скан можна вкинуть в графічний редактор (віндовий paint наприклад) і прибрати шапку з назвою господарства. Буде достатньо корректно по відношенню до проплачувачів. При тому що тут їх нема й не буде ніколи мабуть . Мої можете без коригування викладать
Займусь обов'язково. Зараз період експертизи для страхових компаній, то ж живу більше в авто або полі) Твої, Кость, ще зарано. Ми не отримали жодного результату.Давай на весну,з результатами листової діагностики спробуємо те поле розділити на три досліди. Внести стандартний набір мікроєлементів, контроль( нічого) та тільки монокомпоненти підібрані за результатами листового аналізу. За умови що виробник мікро буде один. Можна ще віділити ділянку окремо на внесення тільки стимуятрів.Є у мене підозра що ефект може бути ідентичний, а може й кращий у деяких випадках.
Фермеры хотят хорошего урожая.
Хороший урожай то мінімум)
сейчас очень многие занимаются трейдингом зерновых
возможно, стоит посерьезнее воспринять эту идею, так как поговаривают, что она всьма прибыльна