Здав на аналіз зерно своєї сої. Енергія 94, лаб. схожість 96, але написали 1% зараженого. Оброблять фунгіцидом ? Чи цей 1% це несуттєва загроза ? Сою сію 4-й рік, до цього ніколи не обробляв. Якщо протруювати то чим оптимальніше і яким способом це робити ? Маю протруювач ПС-10А, але ж там одні шнеки, подробить мабуть половину. Хто що скаже з свого досвіду ? Соя та що гліфосату небоїться.
15 Квітень, 2014 - 02:25
#1
Чим саме заражене насіння?
Бактеріозом.
Проти бактеріозу сої можна протруїти насіння ТМТД або біологічним протруювачем Респекта від Біони.
Залежить від погодних умов, що складуться. Бактеріоз передається повітряно-крапельним шляхом, тому збудник може розповсюдитися на інші рослини. Масштаби ураження прогнозувати важко.
У Самміт-агро є препарат проти бактеріозів Казумін по вегетації, з лікувальним ефектом Здається це єдиний на ринку України. Не знаю чи реєстрація на сої є, але думаю його скоро застосовуватимуть по-всякому)
Добре що підкажете з методом обробки насіння. Чи не морочить голову дробленням та колотить ПС-10А ?
Сингентовський Майстер XL коштує в 3 рази дорожче ніж Респекта наприклад. Хто з свого досвіду скаже - робить нормально що той що той ? Невизначусь що купити.
MAXIM XL
Тьху ти, очепятка )
Краще як Респекта проти бактеріозу не працює нічого, вона повністю знімає цю проблему. Також є препарат на основі ТМТД але він "недружить" із бульбочковими бактеріями, тому Респекта єдиний вихід якщо насіння заражене бактеріозом і плануєш обробку інокулянтом. Крім того згідно з рекомендаціями виробника Респекта захищає рослину від тих самих хвороб що і Максим XL, який до речі проти бактеріозу неефективний. Обидва ці протруювачі можна поєднувати з інокулянтами.
Хто має Вінцит - також можете використовувати його разом з інокулянтами. У вкладенні дивіться рекомендації Кемінови.
От блін, а я вже купив його сьогодні ((( Буду надіятись що в нашій насіннєвій помилились і там бактеріозу немає , а лише фузаріоз.
Деяка соя вилазить з жовтими краями на сімядолях. Це показник якої проблеми ?
Фото будь-ласка!)
Ось про цю проблему я кажу.
Рано панікуєш, через кілька днів позеленіє. На вигляд - звичайний процес росту.
Та я не панікую, вона дійсно зеленіє далі. Думаю що то дія протравлювача MAXIM XL, бо знайшов одну сою, яка з сім’ядоль ще не скинула насінину, червонющу від протравлювача. І коли зняв насінину - побачив ті жовті плями. Всім хто травитиме сою з свого маленького досвіду - якщо є протруювач ПС-10А, або шнековий навантажувач - краще травіть ними. Лопатами і ранцевим оприскувачем нічого не виграється абсолютно. Одна зернина отримала потрійну обробку, а іншу тільки трошки помаралася. І лопатами як згрібали надробили тої сої мабуть ще більше як надробив би шнек. Короче сам себе перехитрив. :)
Соя трохи підросла, але з’явилася нова проблема,пожовтіння. Виглядає так наче якісь плями по полю, походження якесь нелогічне, і в долинах є, і на горбах. І по протруєній перед посівом і по непротруєній. І там де соя по сої третій рік і другий рік. Коротше кажучи щось вирахувати невдається. Мабуть хвороба пов’язана з затяжними дощами після внесення гліфосату в д.р.480 г\л. в дозі 3,2-3,5 л\га. (препарат Гліфовіт) Прошу допомогти всіх знаючих. Ось фото які я зробив. На моєму полі вона не дуже виражена, а от на сусідніх здоровенні частини посівів такого вигляду, а одне поле гектарів з 40 бачив майже суцільно такого вигляду. Фото прикладаю. Питання в слідуючому : - що це; - чим загрожує; - робить щось чи пустить на самотік. Здалеку
Ще одна пляма.
Ось рослини зблизька.
А ось знайшов одну в оточенні рослин нормального кольору, щоб було видно в чому різниця.
Важко точно сказати, що це насправді є. Це: -може бути нестача елементів живлення(хлороз між жилками- нестача заліза(зменшується утворення хлорофілу- пожовтіння листка. Особливо на першому трійчастому листку) марганцю(від краю листка); Нестача заліза- сповільнюється ріст рослини, що призводить до зниження врожайності. Навіть тимчасово. Внести коректор мінерального живлення(мікс або Fe i Mn),сульфат марганцю(до 0,5% розчин). -ураження нематодою(на корені білі цисти десь до 1мм в діаметрі, якщо дуже обережно викопати рослину); -прояв іншого збудника(кореневого, стеблового). Можеш внести Коронет, Амістар + інсектицид. Доречі, в нижній правій частині фото на рослині є ураження, що нагадує бактеріоз(пустульний).
Насправді це недостача азоту та мікроелементів, тому застосовуйте мікродобрива Олійні + Карбамід 3-5 кг/га.
Вніс по 1,5 кг\га Plantafon 20:20:20 . Разом з Карате, гусінь якась напала порвана - листки жере. Через пару днів відпишусь. Тих жовтих плям - на 70,5 га штук 5 в діаметрі десь метрів з 20. Всі вони знаходяться там де соя по сої 3 рік.
Хто де бачив в неті довідник болячок сої по вегетації ? З тих фото що сам нарив нерозберу що на моїй сої за зараза.
Поки всі як і раніше мовчать як партизани про свої посіви - опишу те що в мене зараз. На моїй сої побачив таку проблему. По Київській області я в двох різних районах будучи проїздом заходив на поля засіяні соєю - бачив таке саме. 1) Зверху соя виглядає пристойно, а от як глянути нижче ...
2) початкова стадія цієї хвороби на нижніх трійчатих листах виглядає так ...
3) Перейшовши поле по діагоналі знайшов і деякі рослини в яких таке є вже й на верхніх листах...
Продивився в
Якщо хтось про цю проблему знає краще, і є напрацьовані та перевірені методи усунення проблеми - буду вдячний за допомогу. Думаю не тільки я.
Це септоріоз сої, дана хвороба передається через насіння, рослинні залишки з попередніх років. Для септоріозу сприятливі підвищена температура повітря і вологість, розповсюджується з липня в період цвітіння і формування бобів у сої. Застосовують фунгіциди Абакус 1,5 л/га, Фитан 2,5-3,0 л/га, Коронет 0,8 л/га, Амістар Екстра.
Я недавно зареєструвався, але дещо постараюсь прояснити. По протруєнню: насіннева зробила аналіз.Вона виявляє тільки бактеріоз та фузаріоз. Якщо в насінневому матеріалі до 5% вражених-можна сіяти, але з протруйником. 5% по ГОСТу - проходить на кондицію. Лякатись немає чого. Протруйник- 35-ий Максим від Сингенти + бактерії на торфяній основі. На фото більше всього фізіологічне-вимиті ( винесені) вогнища азоту, в деякій мірі МЕ. На останньому фото потрібна була ще фотка нижньої частини листка.Сильно схоже на пероноспороз.
Приєднуюсь до форуму. Спочатку відкоментую деякі питання, а потім вже поділюсь своїми проблемами на сої. Костянтин, проблема, що ви показали на фото в 23 повідомленні, це септоріоз. В цьому я погоджуюсь з Анатолієм Гусаком, але це зовсім не переноспороз, як каже Олексій Цибенко. Ось знайшов цікавий американський сайт, що займається проблемами при вирощуванні сої де є якісні фото.
Сто проц так і є. Я теж пізніше після того як написав пост в цьому розібрався. А от цікаво - що ж рекомендують робити з цією хворобою ? Мені здалося що якби я не вніс ту Ниву 2Б то всі заражені листки з сої злетіли на 1,5 місяці раніше. Поряд стояла соя колеги, теж RR - на момент збирання моя виглядала краще. І тільки зза зрідженості посіві моєї ми взяли однаково - по 20 ц\га. Читав на фермер.ру що дехто сіє на глибину 5-6 см. Правильно це ? Бо я весь час переживаю щоб неглибоко і кидаю на 2-4 а потім з цим маю проблему по всходах. Волога з цього шару дуже швидко тікає а потім зявляються дуже нерівномірні сходи.
Костянтин, чи ти побачив у моєму повідомленні посилання на сайт про хвороби? Повторю його:
Хочу висловити свою думку з приводу пожовтіння окремих ділянок сої, фото яких наведені у 28 повідомленні. В мене не має сумнівів, що в даному випадку ми спостерігаємо залізний хлороз, фізіологічне захворювання, викликане дефіцитом заліза в рослині. Ця проблема допікає мене кожний рік, починаючи з 2005 року, коли взагалі мені прийшлось пере дискувати площу близько 1 га з 40 га поля. І виникає цей хлороз завжди на одних і тих самих місцях на полі. Це бувші дворища, там в ґрунті багато глини. І що цікаво озима пшениця на цих ділянках росте, як на дріжджах - густа, темна, висока інколи навіть вилягає, тому про нестачу азоту говорити не приходиться. Ось фото поля в 2007 році, що зроблено через декілька днів, після внесення мікродобрива Вуксал Мікроплант 2,5 л/га, за допомогою якого я спробував боротися з цією проблемою:
а ось фото цієї ж ділянки, зроблене через тиждень:
Як бачите, в 2007 році цю проблему мені вдалось вирішити за допомогою Вуксалу, але в послідуючих роках, Вуксал не завжди спрацьовував так ефективно. І мені, на сьогоднішній день, здається, що тут більшу роль відіграють погодні умови. А саме, сильні та затяжні опади, зменшення температури підсилюють хлороз.
Добавлю фото поля в 2008 році. Перше фото датоване 10.06.2008:
І друге, цієї ж самої ділянки, датоване 25.06.2008:
В 2008 році Вуксал не діяв так ефективно, як у 2007 році.
Є проблеми з бактеріозом сої, при перших результатах аналізу схожість була 94% з осені, результати аналізу 10.02.2013р. показали 26% бактеріозу, і всхожість 75% бактеріоз може розвиватись в бурті?
А хто робив аналіз? Якщо насіннєва, то можуть і помилятись на рахунок бактеріозу, але в схожості не повинні. Насінина, що заражена бактеріозом при перевірці на схожість покривається слизом. Якщо причина бактеріоз, то думаю, що можна спробувати обробити невелику кількість насіння ТМТД або Роялфло (діюча речовина тирам, що має загальновідомий антибактеріальний ефект) з нормою не менше 5 літрів на тонну, витримати тижнів зо два і знову перевірити. А в вашій партії насіння є насіння з зеленуватими сім’ядолями в розрізі або взагалі морщене зерно?
Та зразки перевіряли в приватній лабораторії в Вінниці "Артанія" а насіння є зморщене через надмірну жару в період наливу зерна, але що цікаво в одному полі три насіневі ділянки і та що по середені вражена соя а по краях ні, селекціонери кажуть що це не може бути якась сортова особливість, під дощ в період збирання не попала збирали комбайном джон дір, з флексовською жатко землі в насіння не кидало, ломаєм голову над цим питанням тим паче це насіння моло бути на реалізацію.
А сорти на цих ділянках різні? Можете озвучити їх? Я б нашим селекціонерам на 100 % не довіряв би. Не знають вони досконало стійкості своїх сортів проти різних патогенів, як грибкових, так і бактеріальних. А під час вегетації були якісь ознаки ураження бактеріальними хворобами, наприклад бактеріальним опіком. Американські вчені пишуть, що саме посів генетично стійкими сортами є найбільш ефективним методом боротьби з цією хворобою.
Сорти "Золотиста", "Ворскла", "Легенда", Ураженою є "Ворскла", по вегетації ніяких проявів бактеріозів не спостерігав, листя було чистеньке, в бутонізацію попрацювали Амістар Тріо, по хворобам в загалі проблем не було, що цікаво в осени після збирання результати аналізу показали схожість 94%.
Скоріш за все не проростає морщене насіння. Який процент такого насіння? А в районній насіннєвій інспекції які результати, якщо перевіряли? Самостійно не пробували перевіряти? В темі
А який характер пошкодження бактеріозом? В минулому році я придбав у Агроскопа насіння сої Кордоба, що було імпортовано з Австрії, по ціні більш ніж 14000 грн за тонну. Насіння було протравлене Максимом ХL, але це йому не допомогло. При самостійній перевірці виявив, що близько 20 % насінин не проростают і покриваються слизом. А згідно документів на цю партію насіння схожість була близько 90%. Незрозуміло чому вони не застосували тирам для протруювання насіння, адже проти бактеріозу Максимом ХL зовсім не діє. Агроскоп погодився обміняти цю партію насіння на іншу,але трансортні витрати були за мій рахунок. В підсумку і інша партія насіння мала тіж самі проблеми зі схожістю. Потім, в процесі вегетації, цей сорт Кордоба на початку липня сильно вразився бактеріальним опіком. Застосував Псевдобактерин-2 - не допомогло. Причому, ураження було вогнищами, і на них соя раніше посохла, а насіння було зморщене і зеленувате.
Ослизле насіння не проросле, коричневого кольру.
Так дійсно схоже на бактеріоз, особливо слиз на насінні.
То то і є бактеріоз, тільки з осені його не було а на весну 26%, от в чому питання.
Це звідки такі дані ? В мене 2% зараженого (з аналізу місцевої насіннєвої). Так чим м ені обробляти ? Августовським препаратом ? Чи від Біони ? Порекомендуйте, бо якщо це правда - рушить всі мої плани. :shock:
Ну по-перше: якщо там дійсно 2 % заражені бактеріозом то думаю на це не треба звертати особливої уваги. А з приводу того, що на думку Віталія Білика, бактеріоз можливо може рухатись у середині насипу насіння, то я особисто маю сумніви, особливо якщо соя суха. Мабуть коли робили аналіз восени, його зробили не точно, так як робили мені в "Агроаналізі". Або проба була відібрана не коректно. До речі, Костянтин, а які показники вашої сої (вологість, схожість, енергія)? А по-друге: наші районні насіннєві інспекції, зазвичай, називають бактеріозом все, що завгодно, але тільки не дійсний бактеріоз. І якщо у вас схожість насіння сої більше 90 %, то і особливо перейматись нічого.
З приводу питання звідки дані про те, що Максим ХL не активний проти бактеріозу, то скажу слідуюче. По-перше: ще на весні 2008 року на семінарі в м. Глобино, що проводила фірма "Арніка", спілкувався з представником Августа по Полтавській області Павлом Корчагіним з приводу протравки насіння сої проти різних хвороб. В той рік у Арніки були різні проблеми зі схожістю насіння сої. Спочатку вони перевіряли насіння сої в Агроаналізі (м. Каховка), потім, виходячи з результатів, робили пробні обробки насіння сої різними протруйниками (Максим ХЛ, Віал ТТ, Фундазол, ТМТД, Раксіл ультра). І якщо вірити, то їм вдавалось витягувати схожість насіння, враженого бактеріозом, за допомогою ТМТД в нормі 7 л/т, з 60% до 85%. А насіння, що було вражено фузаріозом, витягували за допомогою Раксіл ультра. Інформацію про активність різних речовин можуть надати працівники спеціалізованих лабораторій, таких як, Агроаналіз (м. Каховка) та Артанія (Вінниця). До речі, Віталій Білик, а яким препаратом порекомендували в Артанії обробити ваше насіння і скільки ви заплатили за аналіз? Ось фото таблички з блокнота Павла Корчагіна, з приводу активності протруйників проти різних патогенів, що була зроблена на основі їх практичних дослідів в Агроаналізі:
По-друге (продовжую з приводу Максима ХЛ): Сингента ніде в світі не говорить про те, що діючі речовини, що входять до його складу активні проти бактеріозів. Та й взагалі потрібно звертатись за досвідом до американців. Їх науковці та практики вже давно з’ясували та показали у вигляді різних таблиць активність протруйників проти різних патогенів. Наведу деякі посилання на ці таблиці:
Про свій посівмат - 2 тижні назад результати: 92% схожість, енергія 90%. Чистота - 94%. Волога - від 10,5% до 11,3%. Встиг ще змолотить до тих заливних дощів. P.S. Був прикол. Змолотили поле, вечір, я по могорич в райцентр, комбайн найнятий ще заїхав городів пару змолотив, сіли випили гарно, 12-00 ночі, комбайнер на мотоцикл, мої хлопці до нього в каляску - і поїхали додому. І тут я згадую що забули город мій змолотить коло поля 40 соток. )) Так він ще й досі й стоїть )). Буду на ньому досліди ставить, буть озимій RR сої чи не буть. ))
А Максим ХL вже придбали?
Тут интересная тема обсуждается по поводу бактериоза. Только я думаю так, что протравитель,контролирующий возбудителей бактериоза, будет также угнетать клубеньковых бактерий, если их применить на семена. А если рассматривать нетрадиционные способы обеззараживания семян сои - ультрафиолетовое облучение, или на солнце расстелить, или прогревание и т.п. Понимаю, что потребуется решить организационные проблемы, но проблема бактериза на сое актуальная, особенно в последние годы. Вот например если в протравочную машину ультрафиолетовую (кварцевую) лампу засунуть или даже две (!), чтобы перед протравкой Максимом, Февером или Витаваксом семена обеззараживались еще против вредных бактерий. Потом обрабатываем инокулянтом. Потому как применение бактерицидных антибиотиков в растениеводстве может привести к нежелательным экологическим последствиям. Как думаете за такую идею?
Если заблаговременно протравливать семенной материал, например тирамом, а потом уже непосредственно в сеялке применять сухие инокулянты на основе торфа, то и воздействие на бактерии будет минимально. Главное, что бы после инокуляции семена побыстрее попали в грунт.
Насколько сухой инокулянт по эффективности отличается от мокрого?