Трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки та бур’яни з родин лободових і амарантових.

Жук розміром 8 – 12 мм, тіло довгасте, вузьке; передньоспинка вкрита грубими крапками; головотрубка коротша від передньоспинки, вигнута, з тонким кілем; вусики розміщені перед серединою головотрубки; ноги короткі; верх і низ тіла вкриті сіруватими волосками.

Яйце до 1 мм, овальне, жовтооранжеве. Личинка — 11 – 13 мм, біла, дугоподібно вигнута, безнога; голова світлокоричнева; на спинному боці й по боках рудуваті бляшки.

Лялечка розміром 8 – 10 мм, довгаста, вузька; на кінці черевця дволопатевий придаток з шипиками на шостому й сьомому члениках.

Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур’янами. Вихід жуків розпочинається в останній декаді квітня за температури 10 – 15 °С і триває до середини травня. Додатково живляться спочатку на бур’янах, а з появою сходів цукрових буряків переходять на них. Спарюються і відкладають яйця наприкінці травня — на початку червня. Самка вигризає заглиблення у верхній частині стебла або в черешку листка і вміщує в нього 6 – 8 яєць. Кладка вкривається шматочками тканини. Згодом у місцях відкладання яєць утворюються напливи.

Відроджені через 8 – 10 діб личинки прогризають ходи спочатку під шкірочкою, потім у середині стебла або черешка листка до його основи. Залежно від температури повітря личинки розвиваються від 25 до 40 діб. Заляльковуються всередині стебла або черешка. Жуки, що вийшли у першій половині серпня, додатково живляться листям буряків і бур’янами з родин лободових і амарантових. З настанням холодів переходять у місця зимівлі. Розвивається одна генерація за рік. В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел.

Унаслідок пошкоджень у рослин обламуються квітконоси, засихає листя, що призводить до зниження врожаю та погіршення якості насіння, до зменшення маси й цукристості фабричних і маточних буряків. Чисельність довгоносика знижують багато паразитів, хижаків, птахів, а також грибні хвороби личинок.

Амарантовому стеблоїду супутні два види довгоносиків з подібним циклом розвитку і особливостями живлення личинок: стеблоїд білявий — LixusincanescensBoh. і стеблоїд золотистий — L. rubicundusZoubk.

Заходи захистув основному ті самі, що й для звичайного бурякового довгоносика. При чисельності, що перевищує 0,2 – 0,3 жука/м², потрібно провести обробку сходів буряків інсектицидами. В роки розмноження другої генерації амарантового стеблоїда після збирання врожаю слід видалити з полів усі рослинні рештки.