Поширений повсюдно. Пошкоджує буркун.

Жук розміром 2,5 – 2,8 мм, головотрубка коротка, товста; тіло щільно вкрите одноманітними коричневожовтими лусочками, по боках диска передньоспинки та надкрил лусочки темнішого кольору; передньоспинка дещо звужена до основи. Личинка білувата, зігнута в черевний бік.

Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту або під рештками рослин. Із зимівлі жуки виходять дуже рано і скупчуються на відростаючому буркуні на посівах або в стаціях його диких видів. В умовах Лісостепу це спостерігається в першій половині квітня. Жуки додатково живляться молодими листками, черешками, верхівками стебел, виїдаючи в них отвори або ямки. Через місяць, тобто в середині травня, самки відкладають яйця, розміщуючи їх у верхній третині листків, у паренхіму тканини по одному. В місцях розвитку личинок утворюються гали розміром 0,5 – 0,7 см², при цьому листки з країв поблизу пошкоджень загинаються догори. Личинка знаходиться всередині гала і живиться його тканинами. Період відкладання яєць може тривати 2 – 3 міс, тому гали з личинками на рослинах трапляються навіть у серпні. Закінчивши живлення, личинка прогризає гал і крізь отвір випадає на ґрунт, заглиблюється в нього і там заляльковується. Жуки нового покоління на поверхню ґрунту не виходять, а залишаються в місцях відродження до весни наступного року. За вегетаційний період розвивається одне покоління.

Заходи захистутакі самі, як і проти люцернового жовтого насіннєїда.