Російська назва:
Свекловичный клоп
Латинська назва:
Polymerus cognatus
Тип шкідника:
Родина:
Трапляється повсюдно, найбільш небезпечний у Лісостепу України. Багатоїдний, крім буряків пошкоджує бобові, картоплю, соняшник, льон, коноплю, гарбузові та багато інших культурних рослин і бур’янів.
Імаго розміром 3,5 – 4,6 мм, тіло вузьке; надкрила жовтобурі з чорною клиноподібною плямою; перетинчаста ділянка між плівковою й основною частинами надкрил червонокоричнева; на задніх кутках передньоспинки дві чорні плями, вусики 4членикові, чорнокоричневі, другий членик біля вершини світлий. Яйце розміром 0,9 – 1 мм, біле або жовтувате, згодом оранжеве; в середині слабко вигнуте. Личинка — 1,1 – 3,5 мм, жовтуватозелена.
Зимують запліднені яйця у стеблах і черешках листків різних рослин — переважно багаторічних бобових трав (люцерна, еспарцет, конюшина). Ембріональний розвиток починається восени, але з настанням холодів припиняється і знову продовжується навесні за середньомісячної температури 10 – 11 °С. Відродження личинок відбувається у степових районах у першій половині квітня, у лісостепових — у другій половині квітня — на початку травня. Розвиток першого покоління відбувається, як правило, на тих культурах, де проходила перезимівля. Для розвитку личинок потрібно 25 – 30 діб; після п’яти линянь вони перетворюються на дорослих окрилених комах, які перелітають на висадки й посіви цукрових буряків. Масова міграція часто пов’язана з тим, що окрилення клопів зазвичай збігається зі збиранням трав на сіно. Через 6 – 8 діб після початку додаткового живлення самка відкладає по 8 – 10 яєць у проколи стебла й черешків листків. Плодючість становить 140 – 250 яєць. Упродовж сезону в Лісостепу розвивається два покоління, у Степу — три. Самки клопів останнього покоління у вересні — жовтні відкладають яйця в незагрубілі стебла й черешки листків різних рослин. Яйця клопів успішно переносять несприятливі умови і загибель їх за зиму рідко перевищує 6 – 10 %.
Наколювання клопами рослин, висмоктування клітинного соку, введення в тканини рослин ферментів слини спричинює появу білих плям на листках і часткове їх відмирання. Пошкоджені сходи буряків швидко в’януть, чорніють і засихають. У дорослих буряків пошкоджене листя підсихає з країв, скручується, що призводить до зменшення цукристості й маси коріння. У пошкоджених насінників викривлюються квітконоси, знижується урожай насіння та його схожість. Крім того, клопи часто є переносниками вірусних хвороб цукрових буряків. Буряки можуть пошкоджувати більш як 5 інших видів клопів, в основному з роду Lygus: польовий клоп — L. pratensisL., трав’яний клоп — L. rugulipennisPopp., лігус північний — L. punctatusZett., лігус полинний — L. gemellatusH.S., жовтий сліпняк — PolymerusvulneratusPanz. та ін.
Значна роль у зниженні чисельності бурякового клопа і супутніх йому видів належить хижим клопам: з родини набіди — Nabis ferus L., N. feroides Rem., N. pseudoferus Rem., з родини антокориди — Anthocoris nemorum L., Orius niger Wolff.
Заходи захисту. Знищення бур’янів упродовж вегетаційного періоду. За можливості низьке скошування багаторічних трав. Видалення з полів стебел висадок буряків після обмолоту. Глибока зяблева оранка. При чисельності шкідника понад 30 особин на 100 помахів сачком або 2 – 3 особини на одну рослину — обробка інсектицидами висадок і посівів цукрового буряка.