Довгоносик шавлієвий

Російська назва: 
Долгоносик шалфейный
Латинська назва: 
Ceuthorrhynchus topiarius
 
Трапляється в Криму. Пошкоджує шавлію мускатну.
Жук розміром 3,9 – 5,4 мм, чорнуватокоричневий, без блиску, з великою довгастою світлою плямою за щитком, головотрубка тонка, підігнута під груди.
Яйце — 0,5 – 0,75 мм, овальне, світлокоричневе.
Личинка — 4,8 – 5,7 мм, біла, Сподібно вигнута.
Лялечка — 3,5 мм, біла, видовженояйцеподібної форми, з чітко вираженою головотрубкою, двома парами крил і трьома парами ніг, притиснутих до тіла.
Зимує в стадії яйця, відкладеного на рослину, і жука в поверхневому шарі ґрунту на плантаціях шавлії, що переходять на другий рік вегетації. Відродження личинок відбувається наприкінці лютого, у березні й квітні. Вони проникають у нижню частину черешків листя, покривні тканини кореневої шийки, бруньки та відростаючі пагони. В останньому віці скупчуються в центральній частині кореневої шийки, де виїдають овальні й круглі отвори діаметром 7 – 10 мм. Сильно ушкоджені рослини гинуть, слабко ушкоджені відстають у рості й розвитку. Маса суцвіть на таких рослинах знижується на 25 – 32 %.
У своєму розвитку личинки проходять три віки. Завершивши живлення, вони переходять у ґрунт і поблизу кореневої шийки заляльковуються в земляних коконах.
Вихід жуків розпочинається в квітні і триває до кінця липня. Жуки активно додатково живляться впродовж перших 10 діб, вигризаючи в листі отвори розміром від 2 до 6 мм. Через 15 діб після виходу вони ховаються під грудочками, рослинними рештками і впадають у стан літньої діапаузи, яка триває до вересня.
У другій половині вересня жуки виходять зі стану спокою, переповзають і перелітають на посіви шавлії першого року вегетації, заселяючи передусім краї полів. У жовтні міграція посилюється і закінчується в листопаді. На заселених плантаціях жуки відновлюють живлення. Самки відкладають яйця групами по 2, іноді по 5 – 6, на нижню частину черешків листя та в ділянці кореневої шийки, приклеюючи їх до рослини. У жовтні — грудні самки можуть відкладати до 130 – 340 яєць, навесні після перезимівлі та деякого додаткового живлення — до 100 яєць. Розвивається одна генерація за рік.
Тривале зниження температури повітря в зимовий період до –24…–25 °С спричинює загибель 95 – 99 % жуків. Частина відкладених з осені яєць гине взимку у відмираючих і загниваючих черешках листя.
Паразитуючі комахи — Tersilochus sp., Gelis sp., Medophron sp. (родина Ichneumonidae), Eurytoma sp. (родина Eurytomidae) — знижують чисельність фітофага на 5 – 12 %. Частина шкідників у стадії личинок та імаго гине від бактеріальних і грибних хвороб.
Заходи захисту. Вирощування шавлії на одному й тому самому полі не повинно перевищувати двох років. Просторова ізоляція плантацій шавлії різних років вегетації. Глибока оранка полів зпід шавлії в період літньої діапаузи жуків, перед їх розселенням. При чисельності жуків, що перевищує 3 – 5 особин на один погонний метр, у другій половині вересня — на початку жовтня проведення дворазового обробітку країв полів або всього поля інсектицидами.