Елія носата

Російська назва: 
Элия носатая
Латинська назва: 
Aelia rostrata
 
 В Україні досить поширена в Лісостепу і Степу. На відміну від клопівчерепашок тіло яйцеподібно видовжене, щиток трикутний, покриває не більше двох третин черевця, голова у вигляді трикутника з витягнутими вперед вилицями, через що клопів цього роду називають гостроголовими.
Тіло жовтувате, завдовжки 10 – 12 мм, з малюнком із поздовжніх темних смуг і світлих, дещо піднятих ребрин; на задніх стегнах по одній цяточці.
Личинки до 7,5 мм завдовжки, жовтуватобілі, з темними, часто розмитими смугами, без опушення.
Упродовж року розвивається в одному поколінні. Зимують дорослі особини під рослинними рештками поблизу місць відродження в лісосмугах, на узліссях, схилах ярів, на полях у стерні багаторічних трав.
Навесні, після виходу з місць зимівлі, клопи заселяють багаторічні злакові трави, а в травні, після викидання колосу перелітають на посіви озимих і ярих культур. У цей час розпочинається відкладання яєць, триває до кінця їх життя, що збігається з періодом фази молочної й воскової стиглості.
Одна самка відкладає в середньому 100 – 150 яєць, частіше на верхній бік листків групами по 12 у два ряди. Яйця блідокремові, діжечкоподібні, вкриті сіткою ворсистих реберець. За температури повітря 20 °С їх розвиток триває 9 – 10, а при 25 °С — 5 – 6 діб. Початок відродження личинок часто збігається з періодом фази цвітіння і формування зерна пшениці.
Живитися вони починають з другого віку соком молодих листків і стебел, а потім — на зерні до його достигання. Тривалість розвитку личинок становить 30 – 40 діб, упродовж якого вони проходять 5 віків. Наприкінці червня — на початку липня відроджуються дорослі клопи, які після нажирувального живлення на пшениці й дикорослих злаках відлітають у місця зимівлі.
Пошкоджує переважно пшеницю, дещо менше — жито і ячмінь. Шкоди завдають дорослі клопи й личинки: перші знижують кількість урожаю, другі — його якість. Зовнішні ознаки пошкодження рослин і зерна подібні до таких черепашки, однак їх негативний вплив на якість урожаю значно менший.
Заходи захисту  такі самі, що й проти шкідливої черепашки.