Ковалик чорний

Російська назва: 
Щелкун чёрный
Латинська назва: 
Athous niger
Тип шкідника: 
 
 Поширений у Карпатах і Передкарпатті, по долинах річок досягає півдня степової зони України.
Личинки всеїдні, але віддають перевагу хижацтву і сапрофагії, подекуди шкодять сільськогосподарським рослинам, особливо овочевим і коренебульбоплодам.
Жук розміром 10 – 14 мм, самки більші й плескаті. Верх чорний, іноді надкрила жовті або бурокоричневі, верх має довге сіре опушення.
Передньоспинка опукла, трохи витягнута, блискуча, з дрібною пунктировкою, задні кути гострі, з тонкими кілями.
Личинка — до 27 мм, плескатоциліндрична, червонокоричнева, останній сегмент роздвоєний. Зимують личинки різних віків на глибині 30 – 40 см, заляльковуються на початку травня.
Літ жуків збігається з цвітінням жита, на квітках якого вони часто концентруються у значній кількості.
Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 3 – 5 см, у середньому до 300 штук кожна.
Личинки відроджуються у червні і розвиток їх триває понад чотири роки. Вони віддають перевагу супіщаним і суглинистим ґрунтам. На полях сільськогосподарських культур у західних областях України іноді трапляються окремі осередки з щільністю до 2 – 3 екз. на 1 м2.
Личинок коваликів заражають ендопаразити з родини проктотрупіди (Proctotrupidae), а саме Paracordus apterogynus Hal.