Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і на півночі степової зони. Гусениця багатоїдна, пошкоджує рослини з 35 родин, особливо буряки, соняшник, кукурудзу, бобові, баштанні та інші культури.

Метелик розміром 18 – 27 мм. Передні крила світлокоричневі з жовтуватобурим малюнком з кількох смужок на зовнішньому краї та світлою плямою посередині.

Яйце 0,8 – 1 мм, плоскоовальне, бруднуватобіле з перламутровим полиском.

 

 В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісостепову і північ степової зони, найбільш шкодочинний у західному Лісостепу. Гусениця пошкоджує кукурудзу, коноплю, просо, хміль, соняшник, розвивається на товстостеблих бур’янах.

Метелик розміром 26 – 32 мм, передні крила самця буруватокоричневі з широкою світлою зубчастою смугою вздовж зовнішнього краю і темною плямою біля середини переднього краю; у самки передні крила світліші, біложовті або світлокоричневі.

 

 Поширена повсюдно. Найбільшої шкоди завдає льону, сої й люцерні, іноді пошкоджує злаки та кукурудзу.

Метелик розміром 30 – 38 мм; передні крила зеленуватосірі з жовтуватим відтінком, посередині мають темну хвилясту перев’язь, велику   темну   ниркоподібну пляму і невеличку пляму над нею біля переднього краю.

 

 Трапляється повсюдно. Крім капустяних рослин пошкоджує польові, овочеві, плодові та лісові культури, що належать до 30 родин.

 

 Поширена в Україні повсюдно. З польових культур пошкоджує льон, коноплі, буряки, соняшник, картоплю, бобові та зернобобові, кукурудзу тощо.

Метелик розміром 40 – 48 мм; передні крила від сірого до фіолетовобурого кольору зі сріблястою плямою у вигляді грецької літери «гамма».

Яйце 0,6 мм, півкулясте, з 36 – 38 радіальними реберцями, водянистобіле із зеленуватожовтим відтінком.

 

 В Україні поширена повсюдно. Багатоїдна, пошкоджує сільськогосподарські культури з багатьох ботанічних родин.

Метелик розміром 35 – 45 мм; передні крила одноколірні, майже без поперечних смуг, у самця світліші — від жовтуватосірих до коричневих, у самки — темнокоричневі або темнобурі. Ниркоподібна пляма коричневочорна, завжди темніша за круглу. Задні крила світлі у самця і бурі у самки.

 

 Поширена в Україні повсюдно. Гусениці багатоїдні й живляться рослинами з багатьох ботанічних родин. Метелик розміром 40 – 50 мм. Передні крила буруватосірі (іноді майже чорні) з трьома характерними темними плямами (ниркоподібною, круглою і клиноподібною), облямованими тонкою чорною лінією; задні — у самця білі, у самки — білуватосірі.

Яйце розміром 0,5 мм, півкулясте, ребристе (16 – 20 радіусів), з приплюснутою основою; свіжовідкладене — молочнобіле, згодом темнішає.

 

 Поширений на південному заході України. Жуки живляться на відростаючих озимих, а потім сходами ярих, буряків, соняшнику, кукурудзи, тютюну та різних бур’янів.

Личинки живляться кукурудзою.

Жук розміром 6,5 – 8 мм, чорний, густо вкритий сірими волоскоподібними лусочками. Зовні дуже схожий на сірого бурякового довгоносика, але має розвинені крила.

Яйце розміром 1 мм, видовженоовальне, жовтуватобіле.

Личинка — 8 – 10 мм, безнога, зігнута, жовтуватобіла, голова і останній членик сірокоричневі.

 

 В Україні найчисленніший у південній смузі лісостепової зони, у підзоні різнотрав’яного степу та в Криму.

Личинки молодших віків живляться мертвими рослинними рештками, старших — шкодять сільськогосподарським рослинам подібно до дротяників, пошкоджуючи висіяне насіння і сходи. Шкідники пшениці, кукурудзи, сорго, сої, соняшнику.

Жук розміром 7 – 9,5 мм, блискучий, чорного кольору, з опуклими надкрилами; вусики ниткоподібні, 11членикові, довші, ніж голова і передньоспинка.

Яйце розміром 1 мм, блискуче, біле, довгасте.

 

 Поширений в Україні у степовій зоні та в Криму. Жуки живляться переважно в полі прив’ялими рослинами, а також у коморах і складських приміщеннях проростками картоплі, іноді бульбами, а також різними залишками зерна.

Найбільшої шкоди завдають личинки після перезимівлі, вони пошкоджують висіяне насіння кукурудзи, соняшнику, буряків, баштанних та інших культур.