Поширений у Поліссі, Лісостепу і Карпатах. Личинки живляться молодими коренями злаків, пошкоджують висіяне насіння, вузол кущіння, стебла, коренебульбоплоди.

Жук розміром 7,5 – 11 мм, темнобурий, на надкрилах чергуються темні й світлі смуги, ноги й вусики світлокоричневі. Личинка розміром 27 мм, від бруднобілого до жовтого кольору, з темножовтими плямами по боках; останній сегмент конічний, з двома глибокими дихальцевими ямками біля основи.

Зимують жуки в ґрунті, в лялечкових колисочках, на глибині 10 – 15 см, личинки різних віків — на глибині 20 – 30 см. Жуки виходять із зимівлі починаючи з другої декади травня і до середини червня залежно від весняних температур. Активні в ранкові й вечірні години, вдень і вночі ховаються в укриття. Живляться пилком квіткових, у тому числі злакових, рослин.

Самка відкладає яйця купками по 3 – 5 штук безпосередньо в дернину трав на глибину 3 – 5 см або в ґрунт поблизу кукурудзяних рослин. Одна самка відкладає від 60 до 200 яєць. Розвиток личинок триває чотири роки. Личинки нового покоління відроджуються в червні — на початку липня, заляльковуються в липні — серпні. Особливо значної шкоди завдають личинки останніх 2 – 3 років життя. При щільності 5 – 8 личинок на 1 м² вирощування кукурудзи, картоплі та багатьох овочевих культур стає неможливим без винищувальних заходів.