Поширений повсюдно, але значну шкодочинність відмічено в степовій зоні та Криму. Жуки пошкоджують пиляки, а також зав’язі та зерна на початку наливання в колосках жита, пшениці, ячменю; личинки пошкоджують корені буряків, соняшнику, тютюну, бульби картоплі; сіянці яблуні, груші, сливи, вишні.

Тіло жука 8 – 10 мм завдовжки, синюваточорне з металічним блиском, черевце і надкрила коричневожовті, без малюнка, з твердими шипами по краях.

Личинка розміром 25 – 30 мм, Сподібна, біла, голова жовтобура, на задній частині анального тергіту з дещо витягнутою площинкою.

Літ жуків на півночі України починається 7 – 12 червня і завершується 14 серпня; на півдні — відповідно 23 травня і 12 липня. Жуки активні в спекотні дні, вони знаходяться на колосках жита, пшениці, ячменю, де живляться. Для відкладання яєць зариваються в ґрунт, при цьому віддають перевагу пухким ділянкам поля, а також супіщаним і піщаним ґрунтам.

Заходи захисту  такі самі, що й проти кузьки, або хлібного жука.