Імаго розміром 2 – 3 мм, світлозеленого кольору; вусики, хвостик і трубочки зелені.

Обидва види трапляються повсюдно. Пошкоджують троянду ефіроолійну, живуть у змішаних колоніях.

Зимують яйця, відкладені на однорічні пагони біля основи бруньок. Відродження личинок відбувається у квітні. В травні — червні щільність попелиці великої трояндової внаслідок міграції в інші біотопи різко зменшується. З червня по листопад на плантаціях троянди переважає листкова трояндова попелиця. Однодомний вид. Нижній температурний поріг розвитку становить 7,5 ± 0,7 °С. Інтенсивно розмножується за температури 15 – 20 °С та відносної вологості повітря 60 – 70 %. Репродуктивна здатність самицьзасновниць — 170 – 230 яєць.

Шкоди завдають личинки, німфи та імаго. Живлячись клітинним соком, вони порушують фізіологічні процеси росту і розвитку однорічних пагонів. Пошкоджене листя скручується, бутони не розпускаються і обпадають, урожай квіток троянди часто знижується до 15 %.

Обидва види попелиць на півдні України здатні розвиватися в 15 поколіннях.

Попелицями живляться: золотоочка — Chrysopa perla L., кокцинеліди — Coccinella septempunctata L., хижі клопи — Anthocoris nemorum L., Orius horvathi Rem., O. minutus L. Попелиць заражають їздці з родини афедіїд, іхневмонід, афелінід. Хижаки й паразити знижують чисельність попелиць до 20 – 30 %.

Заходи захисту. Забезпечення умов, що зумовлюють оптимальний розвиток рослин. Просторова ізоляція плантацій троянди дамаської від плодових садів і натуральної деревночагарникової рослинності. Вирощування стійких сортів. За наявності 7 – 11 колоній попелиць на рослині та чисельності 50 – 80 особин у них — обприскування інсектицидами.