Трапляється скрізь, пошкоджує м’яту.

Жук розміром 8 – 11 мм. Тіло гладеньке, овальне, яскраво забарвлене, переважно в мідносиньозелений колір. Яйце розміром 2,2 × 0,7 мм, блідожовте, округлодовгастої форми, дрібнокомірчастої структури. Личинка завдовжки 12 – 14 мм, голова, верхній бік тіла і ноги темнокоричневі, нижній бік тіла жовтий. Лялечка світложовтого кольору, завдовжки 6 – 7 мм, завширшки 4,3 – 5 мм.

Зимують личинки й жуки, що завершили живлення, у поверхневому шарі ґрунту. Вихід жуків розтягнутий, починається в першій половині травня за температури повітря 14 – 20 °С і завершується в липні. Відразу після виходу жуки малорухливі, знаходяться в пазухах листків; пізніше стають активними, починають інтенсивно живитися, переважно в ранкові й вечірні години. Додаткове живлення самок завершується через 1 – 1,5 міс після їх виходу. Відкладання яєць відбувається на суцвіття м’яти і верхівкове молоде листя, переважно на нижній бік; починається в

середині червня, посилюється в другій половині липня — на початку серпня і завершується наприкінці вересня. Яйцекладки складаються переважно із 6 – 16 яєць, мінімально — 2, максимально — 41 – 48 яєць. Плодючість — до 250 яєць. Період ембріонального розвитку триває 6 – 11 діб. З однієї яйцекладки личинки відроджуються впродовж 2 – 3 діб; розвиваються в чотирьох віках. При високій щільності здатні повністю об’їдати листя на рослинах. Це призводить до зниження врожайності й масової частки ефірної олії.

Рано відроджені личинки й ті, що завершили свій розвиток, у липні — серпні переходять у ґрунт на глибину 2 – 3 см на заляльковування, де через 10 – 14 діб перетворюються на лялечок. Жуки з’являються в серпні і до жовтня — листопада дають нове покоління шкідника. Ідуть на зимівлю в стадії імаго. На зимівлю залишаються також і пізно відроджені личинки, що досягли останнього віку і накопичили достатній запас жиробілкових відкладень. Розвивається дві генерації за рік.

До 40 % яєць, відкладених м’ятним листоїдом, знищують личинки і жуки родини Coccinellidae, а також хижі клопикрихітки родини Anthocoridae. На тілі листоїда знайдено хижий кліщ і його німфи родини Trombidiidae, що належать до ектопаразитів.

Заходи захисту. Знищення дикорослих видів м’яти. Просторова ізоляція плантацій різних років вегетації. Застосування інсектицидів в осередках розмноження шкідника.