Поширений у Лісостепу, місцями — в Степу; завдає шкоди люцерні, еспарцету, інколи буркуну, конюшині, люпину та іншим насінникам бобових культур. Іноді в другому поколінні пошкоджує насінники цукрових буряків.

Імаго розміром 7,5 – 9 мм, зеленуватожовтого або світлозеленого кольору, крапки на стегнах, іноді 3 – 4 плями на передньоспинці та дві смужки на щитку — чорні; коріум зі слабко або сильно розвиненою трикутною буруватою плямою; тіло зверху в сріблястих волосках; вусики 4членикові, передній членик на 1/5 коротший за ширину голови, третій, четвертий та верхівка другого членика — іржавочервоні. Яйце дещо зігнуте, із заокругленим нижнім кінцем, завдовжки в середньому 1,3 мм, жовтувате, згодом рожеве, блискуче. Личинки схожі на дорослих комах, з третього віку в них з’являються зачатки крил. Довжина личинок п’ятого віку — до 5 мм.

Зимують у стадії яйця в стеблах бур’янів: деревію, щириці, березки, живокосту тощо, дуже рідко — в стеблах люцерни. В умовах Лісостепу відродження личинок відбувається на початку травня. Поява личинок ІІ – ІІІ віків збігається з фазою бутонізації люцерни. Личинки спочатку живляться соком молодих листків і пагонів, а потім — суцвіть і бобиків. Період розвитку личинок — 20 – 30 діб. На початку червня і до липня з’являються крилаті комахи, які живляться впродовж 5 – 7 діб, після чого самки відкладають у середньому 80 – 120 яєць, максимально — до 300, розміщуючи їх рядками по 10 – 20 штук у молоді стебла люцерни, іноді бур’янів. За оптимальних умов (середньодобова температура повітря 19 – 30 °С і вологість 60 – 70 %) розвиток яєць відбувається за 8 – 12 діб. У посушливих умовах частина яєць може діапаузувати до весни наступного року. Масове виплоджування личинок другого покоління припадає на середину та кінець липня і залежно від стану кормової рослини триває 20 – 25 діб. Імаго на посівах трапляються з другої половини липня до вересня, в цей час самки відкладають зимуючі яйця.

Клопи та їхні личинки, висмоктуючи сік з рослин, спричинюють пригнічення точки росту, листових та квіткових бруньок, затримання росту пагонів та квітконосів, а згодом — до обпадання листя, бутонів, квіток, зав’язі та появи щуплого насіння.

Яйця та личинок люцернового клопа знищують хижі клопи з родини Nabidae — Nabis ferus L., N. punctatus Costa., N. pseudoferus Rem., з родини Anthocoridae — Orius niger Wolff.

Заходи захисту. Розміщення насінників люцерни на відстані не менш як 500 м від інших бобових культур. Широкорядна сівба з міжряддями 70 см. Весняне боронування посівів у два сліди або дискування загущених посівів. Спалювання виволочок за межами поля. При чисельності клопів та їхніх личинок понад 20 – 30 екз. на 100 помахів сачком у фазу бутонізації застосування інсектицидів. Скошування насінників люцерни на висоті 5 – 7 см з ретельним збиранням рослин.