В Україні найчисленніший у південній смузі лісостепової зони, у підзоні різнотрав’яного степу та в Криму.

Личинки молодших віків живляться мертвими рослинними рештками, старших — шкодять сільськогосподарським рослинам подібно до дротяників, пошкоджуючи висіяне насіння і сходи. Шкідники пшениці, кукурудзи, сорго, сої, соняшнику.

Жук розміром 7 – 9,5 мм, блискучий, чорного кольору, з опуклими надкрилами; вусики ниткоподібні, 11членикові, довші, ніж голова і передньоспинка.

Яйце розміром 1 мм, блискуче, біле, довгасте.

Личинка — до 23 мм, із закругленим останнім члеником, солом’яножовта, з коричневими смугами на задньому краю члеників.

Передня пара грудних ніг наймасивніша.

Лялечка вохрянобіла, з коротким опушенням.

Зимують личинки різних віків у ґрунті на глибині 40 – 60 см.

Завершивши живлення, вони заляльковуються в степовій зоні у травні; жуки з’являються в другій половині травня; максимальний літ — у червні, останні особини зникають на початку серпня.

Яйця відкладають у ґрунт купками, іноді до 100 штук разом. Ембріональний розвиток триває до 12 діб.

Тривалість життя личинки — два роки.