Рисовий довгоносик

Російська назва: 
Рисовый долгоносик
Латинська назва: 
Sitophilus oryzae
 
Поширений повсюдно. В Україні трапляється переважно в південних областях та в Криму. Вперше виявлений у зерні рису, від чого дістав свою назву. Імаго і личинки крім рису пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, борошно, сухарі, висівки, печиво, хліб, макарони, сухі яблука, тютюнові вироби.
Жук завдовжки 2,3 – 3,5 мм, темнокоричневий або чорнобурий, матовий, кожне з надкрил із двома нечіткими червоними плямами за плечем і перед вершиною; передньоспинка в дуже зближених крапках, надкрила з грубими крапчастими борозенками, проміжки яких дуже вузькі, жук має задні крила, тому добре літає. Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, овальне або грушоподібне, сіруватобіле. Личинка — 2,5 – 3 мм, жовтуватобіла, безнога. Лялечка — 3,7 – 5 мм, жовтуватобіла, вкрита ніжною прозорою шкірою.
За циклом розвитку багато в чому подібний до комірного довгоносика, але більш чутливий до низьких температур і водночас більш стійкий до сухості корму. Температуру мінус 5 °С витримує 4 доби, +5 °С — 21 добу. Жуки можуть живитися зерном з вологістю 8 %. Жук живе до 240 діб, у середньому 90 – 180 діб. Плодючість самок — до 580 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 – 9 діб. Личинки завершують розвиток у середньому за 12 – 16 діб, за температури 10 °С — за 17, при 22,5 °С — за 15 і при 36 °С — за 4 – 12 діб. Розвиток лялечки триває 7 – 10 діб. У помірних широтах розвивається зазвичай два покоління. На півдні України за сприятливих умов може дати 7 – 8 поколінь за рік. При спільному мешканні у зерновій масі з комірним довгоносиком чи хрущаками він поступово витісняє їх високою інтенсивністю розмноження.
Заходи захистуті самі, що й для комірного довгоносика.