Тип: Членистоногі — Arthropoda
Підтип: Зябродишні — Branchiata
Клас: Ракоподібні — Crustacea
Підряд: листоногі ракоподібні — Phyllopoda
Повсюдний рачок, пошкоджує рис у районах його вирощування. Викопна тварина, майже не змінювалась упродовж 185 млн років. Дорослий рачок сягає 50 – 55 мм. Тіло яйцеподібної форми. Названий
щитнем через те, що головогруди прикриті овальним хітиновим щитком сіруватозеленого кольору з поздовжнім кілем посередині. Задня частина черевця тонка й коротка, з двома тонкими довгими придатками, виступає зпід щитка, довжина яких перевищує довжину тіла. Жуйні щелепи добре
розвинені, дають змогу живитися малими тваринами, в тому числі мальками риб, підводними частинками рослин. Пара складних очей і просте очко забезпечують огляд верхнього боку. З нижнього боку під щитком розміщено кілька десятків пар кінцівок, що виконують функції пересування, дихальну та допоміжну — для хапання дрібних тварин і передавання їх до ротового отвору.
Яйця щитня вкриті щільними оболонками, що забезпечують життєздатність у разі висихання водойми, промерзання упродовж 7 – 9 років. Личинки з’являються на рисових чеках, у калюжах, водоймах на початку травня. Вони мають три пари ніжок, тіла без сегментації. Розвиток личинок відбувається впродовж 2 – 3 тижнів, і у червні з’являються дорослі щитні.
Пошкодження рису виявляється за скаламутненням води. Щитні підгризають паростки та корінці рису, об’їдають нижнє листя, рослини часто спливають на поверхню збуреної води. Генерація однорічна.
У разі масового розмноження шкідника шар води знижують до 3 – 4 см і низькі місця, де збираються щитні, обробляють хлорним вапном з нормою витрати 10 – 15 кг/га. Обстеження чеків проводять у критичний період між сходами рису і появою їх над поверхнею води.
Заходи захисту. Дотримання сівозміни з включенням зернобобових культур. Оптимально ранні строки сівби рису з обов’язковим загортанням на глибину 1,5 – 2,0 см підвищують стійкість сходів до пошкоджень. У разі масового розмноження щитня під час проростання рису повне спускання води на 2 – 3 доби, і шкідники гинуть, не встигаючи відкласти яйця. В разі скупчення рачків у понижених місцях проводять обробку хлорним вапном з витратою 10 – 15 кг/га. У цей час економічний поріг шкодочинності становить 7 – 10 екз/м2 дорослих щитнів.