Поширена скрізь по Україні, поліфаг, який віддає перевагу злаковим та іншим однодольним рослинам, осоковій рослинності на луках, у заплавах, пошкоджує рис.

Імаго до 9 мм завдовжки, надкрила зелені, на верхівці прозорі; передня частина тіла жовтувата, далі зеленкуватожовта; на голові між очима дві чорні плями трикутної форми; вусикова щетинка довга; передньоспинка вужча, ніж голова. Щиток жовтуватий, вужчий, ніж передньоспинка; ніжки жовті; задня пара гомілок більша, ніж інші, і з усіх боків має численні тонкі шпичаки.

Зимують яйця, відкладені у надріз кори півмісяцевої форми на молодих деревах і кущах плодових та лісових насаджень. Личинки першого покоління відроджуються у травні, спускаються з дерев і живляться соком на стеблах і листках злакових, осокових та інших рослин. Розвиток личинок триває 47 – 54 доби. У червні з’являються крилаті особини і самки починають відкладати яйця на злакових рослинах, у тому числі на рисі. Наприкінці червня — на початку липня відроджуються личинки, які помітно пошкоджують рослини на рисових чеках. У серпні дорослі продовжують живлення на злакових рослинах і відкладають яйця на деревах і кущах. Плодючість самок — близько 100 яєць.

Характер пошкодження рису такий самий, як і темною цикадкою.

Упродовж року розвивається два покоління.

Заходи захистутакі самі, як і проти інших цикадок, додатково — обприскування восени чагарників і дерев поблизу рисових чеків інсектицидами для знищення самок під час відкладання яєць. Рису шкодить також смугаста цикадка, захист від якої такий самий, як і від темної цикадки.