Трапляється повсюдно. Пошкоджує ялину, смереку, рідше сосну, модрину.

Самка до 40 мм завдовжки, голова чорна з жовтуватими скронями, вусики жовті, груди чорні, черевце жовте з чорними трьома — шістьма сегментами, закінчується довгим яйцекладом. Самець завдовжки 25 – 30 см, чорний, вусики жовточервоні, черевце рудокоричневе. Яйце розміром до 1 мм, білувате. Личинка — до 40 мм, червоподібна, жовтуватобіла, має три пари рудиментарних ніг; вусики одночленикові; голова округла. Лялечка — до 35 мм, біла, вкрита волосками.

Зимують личинки І і IV віків. У травні — червні, після другої зимівлі, личинки заляльковуються. Літ рогохвоста триває з червня по серпень. Додатково не живиться. Тривалість життя імаго становить від 5 до 8 діб. На 2 – 3тю добу після вильоту запліднена самка починає відкладати яйця, розміщуючи їх в ослаблені дерева, а також у здорові, які мають механічні пошкодження. Самка просвердлює яйцекладом у корі й деревині тонкий канал завдовжки від 5 до 40 мм і вміщує в нього від 2 – 3 до 8 яєць. Одна самка робить до 100 таких отворів. При цьому в деревину вносяться спори базидіальних грибів, що спричинюють гниття. Відроджені через 15 – 18 діб личинки першого віку з настанням осінніх холодів залишаються до весни поблизу місця відкладання яєць. Упродовж другого року життя личинки прогризають ходи похило, вгору і всередину стовбура, завдовжки до 25 – 30 см, забиваючи їх буровим борошном. Восени, перед другою зимівлею личинки IV віку спрямовують ходи назовні і в 8 – 12 мм від поверхні стовбура вигризають овальну колисочку, де проводять другу половину зимівлі. Генерація дворічна. Пошкоджені рогохвостами стовбури хвойних дерев активно заселяються комплексом вторинних шкідників, унаслідок чого гинуть.

Великого хвойного рогохвоста супроводжують види, близькі за особливостями розвитку і шкодочинністю: синій рогохвіст — SirexjuvencusL. Трапляється в Карпатах, гірському Криму, у Поліссі та Лісостепу. Пошкоджує сосну, смереку і модрину; фіолетовий рогохвіст — S. noctilioF. Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну, ялину, смереку, рідше модрину.

Чисельність рогохвостів обмежують хижі клопи з родин Nabidae і Anthocoridae, хижі жуки — туруни, стафіліни, пістрянки, карапузики, комахоїдні птахи, особливо дятли. Личинок заражають їздці з родини іхневмонід — Rhyssa persuacoria L., Rh. amoena G., Megarhyssa leucographa Schrnk., M.sunerba Schrnk., горіхотворка — Ibalia leucospoides Hoch.

Заходи захисту. Видалення з лісопосадок ослаблених дерев. Недопущення травмування дерев. Запобігання поширенню хвоєгризучих і сисних шкідників, що спричинюють ослаблення дерев. Створення у хвойних насадженнях сприятливих умов для птахів — дуплогніздовиків, насамперед дятлів.