Поширений в Україні повсюдно, але частіше в Поліссі та північному Лісостепу, а також у передгір’ях Криму. Жуки пошкоджують недозрілі зерна пшениці, жита, ячменю, могару; личинки — бульби картоплі, корені буряків, зернових злаків.

Жук 10,5 – 13 мм завдовжки, чорний із зеленуватим металічним полиском; надкрила бурожовті з чорним малюнком у вигляді хреста, який може повністю редукуватися.

Яйця білі, округлі, завдовжки 1,5 – 2 мм.

Личинка розміром до 28 мм, жовтуватобіла, дугоподібно вигнута, м’ясиста, з коричневою головою і добре розвиненими ногами.

Жуки літають з кінця травня до кінця липня. Масовий літ — 5 червня — 19 липня. Цикл життя, тривалість генерації такі самі, як у жукакузьки, але цей вид більш мезофільний.

Заходи захисту  такі самі, як і проти кузьки, або хлібного жука.