Звичайний сосновий пильщик

Російська назва: 
Пилильщик обыкновенный сосновый
Латинська назва: 
Diprion pini
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує різні види сосни, віддаючи перевагу сосні звичайній і сосні Банкса.
Імаго завдовжки 7 – 10 мм, тіло широке, яйцеподібноовальне; забарвлення буруватожовте з чорним малюнком. Тіло самки блідожовте, на грудях зверху три чорних плями; черевце світложовте з чорнобурим мінливим малюнком; вусики бурі, пильчасті. Самець повністю чорний, ноги від колін рудуваті, вусики чорнобурі, перисті. Яйце розміром 1,5 мм, овальне, зеленувате або жовтувате, напівпрозоре. Личинка — до 28 мм, блідожовта, голова жовточервона, несправжніх ніг — вісім пар; над кожною парою черевних ніг на тілі чорні плями; трапляються личинки з темним забарвленням і чорнобурою головою. Лялечка завдовжки 7 – 10 мм, вільна, в бочкоподібному буросірому або жовтобурому коконі.
Зимують личинки в коконі під підстилкою або в ґрунті на глибині до 10 см. Заляльковуються у квітні. До 10 % личинок залишаються у стані діапаузи, яка триває від одного до двох — трьох років. Літ починається наприкінці квітня і триває до середини травня. Самки відкладають по 8 – 15 і більше яєць у надрізи — «кишеньки» в кантику хвоїнок сосни. Зверху самка вкриває «кишеньки» буруватосірим шаром пінистих виділень.
Весь запас яєць (до 200) самка відкладає на розміщені поблизу хвоїнки. Через 15 – 20 діб відроджуються личинки, які об’їдають хвою з країв, залишаючи центральну жилку і верхівку. Личинки старших віків об’їдають хвоїнки майже до основи. Вони розміщуються групами (виводками). Завершивши через 25 – 35 діб розвиток, личинки заляльковуються відкрито — на хвої, пагонах, гілках і корі сосен у щільних коконах. Через 6 – 12 діб вилітає друге покоління пильщика. Літ спостерігається наприкінці липня — на початку серпня. Самка відкладає яйця у молоду хвою. Відроджені личинки живляться хвоєю поточного року. Самки проходять шість віків, самці — п’ять. Наприкінці вересня — на початку жовтня личинки переходять у місця зимівлі, де знаходяться в коконі до весни наступного року. За рік розвивається дві генерації.
За час живлення одна личинка з’їдає 30 – 40 хвоїнок. Пошкодження хвої призводить до засихання верхівок, ослаблення дерев і заселення їх стовбуровими шкідниками. Сприятливими умовами для розвитку шкідника є тепла і суха погода у травні — червні. Масові розмноження пильщика найчастіше спостерігаються у молодих насадженнях, що ростуть на підвищених місцях.
Близькими видами, подібними за циклом розвитку до звичайного соснового пильщика, є два види: пильщик сосновий східний — DiprionsimilisHart. і сосновий пильщик блідожовтий — GilpiniapallidaKl.
Значну роль в обмеженні чисельності пильщиків відіграють хвороби, хижаки і паразити. У прохолодну й вологу погоду спостерігається масова загибель личинок від бактеріальних, грибних і вірусних хвороб. Шкідника знищують комахоїдні птахи та деякі види ссавців, а також лісові мурашки й туруни.
Понад 95 видів ентомофагів розвиваються за рахунок пильщиків. Яйця заражають хальциди — Chrysonotomyia ruforum Krause, Dipriocampe diprioni Ferr.; личинок і еонімф — іхневмоніди — Popyblastus gilpinii Telenga, Hoplocryptus fuscicornis Tschk., Mesochorus rubeculus Htg., Exenterus marginatorius F., E. oriolis Btg., Pleolophus basizonus Grav., Agrothereutes adustus Grav. та ін., хальциди — Dahlbominus fuscipennis Zell., Monodontomerus obsoletes F., мухитахіни — Sturmia inconspigua Meig., Drino inconspicua Meig., Ceromasia inclusa Htg. та ін.
Заходи захисту. Під час закладання нових насаджень слід віддавати перевагу сосні кримській, яка меншою мірою пошкоджується пильщиками. Приваблення в насадження і захист комахоїдних птахів. Охорона і розселення лісових мурашників. У роки масового розмноження пильщиків при щільності, що перевищує чотири лялечки на 1 м2 проекції крони, у період відродження личинок — обприскування дерев біопрепаратами або інсектицидами.