Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і на півночі степової зони. Гусениця багатоїдна, пошкоджує рослини з 35 родин, особливо буряки, соняшник, кукурудзу, бобові, баштанні та інші культури.

Метелик розміром 18 – 27 мм. Передні крила світлокоричневі з жовтуватобурим малюнком з кількох смужок на зовнішньому краї та світлою плямою посередині.

Яйце 0,8 – 1 мм, плоскоовальне, бруднуватобіле з перламутровим полиском.

Гусениця першого віку прозоро або жовтозелена, в подальшому забарвлення змінюється від світлосірозеленого до темного, майже чорного. По боках тіла — блискучі жовті лінії, на спині дві жовті смуги. Тіло вкрите щетинконосними горбками. До кінця розвитку гусениця сягає 28 – 35 мм у довжину.

Лялечка солом’яножовта або світлокоричнева, перед вильотом метелика темносіра, 10 – 12 мм завдовжки, знаходиться в щільному шовковистому циліндричному коконі завдовжки 20 – 70 і завширшки 3 – 4 мм, який розміщений вертикально у верхньому шарі ґрунту. Зовні кокон обліплений грудочками ґрунту, зверху має шовковистий отвір для виходу метелика. В Україні розвивається два покоління і одне факультативне, на півдні за оптимальних умов буває три покоління.

Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в коконах. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12 °С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15 – 17 °С починається виліт метеликів. Літ їх триває один — два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Вдень вони сидять під листками рослин. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані. Метелики потребують додаткового живлення нектаром квіток або краплиннорідкою вологою. Посушливі умови призводять до деградації яєчників і безпліддя самок. Максимальна плодючість самок — 800, середня — 120 яєць. Самки відкладають яйця упродовж 5 – 15 діб.

Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; наприкінці живлення вони можуть пошкоджувати черешки, соковиті пагони і плоди. Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються у поверхневий шар ґрунту, де сплітають вертикальний кокон і в ньому заляльковуються. Метелики другого покоління літають наприкінці червня —в липні. За сприятливих погодних умов вони відкладають яйця, у липні — серпні розвиваються гусениці, які зимують.

Характерною особливістю лучного метелика є циклічність масових розмножень, синхронізованих з циклами сонячної активності та клімату. Останні масові розмноження цього шкідника в Україні спостерігались у 1986 – 1988 і 2000 – 2001 рр. (локальне на півдні України).

Серед Ichneumonidae на лучному метелику (гусениці й лялечки) паразитують Exeristes roborator F., Sinophorus xanthostomus Graw., Pimpla turionellae L., Cryptus viduatorius F., Phytodietus rufipes Halmg., Ph. рoluzonias Fцrst., Hyposater notatus Graw., Trichionotus flexorius Thunb., з Braconidae — Habrobracon nigricans Szepl., Zele albitarsus Curt., Rhysipolis decorator Hal., Chelonus annulipes Wesm., Homolobus truncator Say., Caradiochiles saltator F., з Tachinidae — Exorista cibilis Rd., Nemorilla maculosa Mg., N. floralis Fll., Zenilla libathorix Panz., Eumea mitis Mg.

Заходи захисту. Знищення бур’янів; дискування та глибока зяблева оранка ділянок з високою щільністю гусениць (понад 5 екз/м²). Випуск вогнівкової форми трихограми в 3 – 4 прийоми з інтервалом 5 діб. Застосування дозволених для використання інсектицидів. Проти першого покоління хімічну обробку (обприскування) проводять при виявленні гусениць другого віку в кількості понад 5 екз/м² на буряках і 10 екз/м² на соняшнику, кукурудзі та інших культурах. Проти другого покоління посіви обприскують при щільності гусениць 10 екз/м² на буряках і 20 екз/м² на інших культурах.