Поширена у всіх районах бурякосіяння, більш численна у західному Лісостепу. Пошкоджує буряки, лободу, лободу білу, шпинат, блекоту, дурман.

Імаго розміром 6 – 8 мм, черевце темносіре, з боків червонувате, вкрите темнобурими короткими щетинками; передньоспинка темносіра, вкрита короткими темними щетинками, голова півкругла, з великими червонуватими очима; очей на тім’ї три; ноги темні, вертлуг, стегно й гомілка коричневі. Яйце розміром 0,5 – 0,8 мм, видовженоовальне, молочнобіле, з опуклою скульптурою із ромбоподібних граней. Личинка безнога, жовтобіла, м’ясиста, завдовжки 6 – 8 мм; тіло вкрите поперечними зморшками; на кожному сегменті ряди шипиків, за допомогою яких личинки пересуваються; передня частина загострена і озброєна однією парою сильно хітинізованих ротових гачків чорного кольору, задня — з рядами трикутних зубців і двома дихальцями, кожне з яких має три отвори. Пупарій овальний, розміром 4 – 6 мм; відразу після утворення жовточервоного кольору, потім темніє і перед вильотом мухи стає бурочорним; передній кінець дещо звужений, на задньому є дихальця у вигляді дрібних виростів.

Зимують личинки в пупарії в ґрунті, на глибині 3 – 10 см. Головне місце зимівлі — поля зпід цукрових буряків, де зазвичай зосереджується 50 – 70 % шкідників. Заляльковуються у квітні, літ мух відбувається у травні — червні. Підвищена вологість ґрунту сприяє прискореному виходу мух. Мухи додатково живляться нектаром квітів, віддаючи перевагу зонтичним рослинам, різними солодкими виділеннями і п’ють краплинну воду. Через 6 – 9 діб розпочинається відкладання яєць. Самка відкладає по 3 – 6 яєць правильними рядами на нижню поверхню листка. Період відкладання яєць розтягнутий і закінчується наприкінці червня. Плодючість становить 50 – 100 яєць. Через 3 – 6 діб відроджуються личинки, які проникають під шкірочку листка, де живляться паренхімою. Личинки розвиваються 7 – 20 діб, проходячи за цей час три віки. У разі нестачі корму личинки переходять на інші листки, проточуючи хід під шкірочкою черешків і стебла. Завершивши розвиток, личинки залишають лист і заляльковуються в пупарії у верхньому шарі ґрунту. Через 14 – 18 діб (кінець червня) виходять мухи другої генерації, розвиток яких відбувається у більш стислі строки.

Розвиток одного покоління триває 30 – 40 діб. Залежно від зони і погодного режиму року муха розвивається у двох — чотирьох поколіннях. Личинки останньої генерації шкідника переходять у ґрунт, утворюють несправжній кокон і залишаються там до весни. У посушливу погоду і за високої температури в літній період (+40 °С) спостерігається масова загибель личинок або їх діапауза. Сприятливі умови для масового розмноження мінуючої мухи — тепла осінь попереднього року, суха тепла весна і досить вологе й тепле літо. При живленні личинки молодших віків роблять у тканинах вузькі ходи, старших віків — широкі ходи. Міни кількох личинок зливаються і утворюють великі пухироподібні порожнини. Значно пошкоджене листя жовтіє і засихає. Особливо небезпечні пошкодження буряків у фазах «вилочки» і перших пар справжніх листків. Унаслідок пошкоджень знижуються маса і цукристість коренеплодів. Подібним способом цукрові буряки пошкоджує мухаквіткарка блекотна — PegomyіahyoscyamiPanz., яка за морфологією та особливостями розвитку мало відрізняється від P. betae.

Чисельність бурякових мінуючих мух зменшують понад 60 видів хижаків і паразитів. Личинок і лялечок знищують жукистафіліни — Aleochara bilineata Gyll., A. bipustulata L., туруни, хижі мухи — Norellia spinimana Mg. і трипси. Мухами під час льоту живляться ластівки й стрижі. Яйця заражають Trichogramma evanescens Westw., T. minutum Kiley., браконід Colastet decorator Had., личинок — іхневмоніди — Phygadeum scaposus Thoms., Ph. pegomyia Haberm., Ph. trichops Thoms., браконіди — Diaschasma fulgida Nees., Phaenocampa pegomyiae Varsh., Decatoma betensis Dek., Opius spinacide Thoms., O. bemae Curt., O. fulvicollis Thoms., Dapsilarthra balteata Thoms. та ін.

Заходи захисту. Глибока зяблева оранка бурячищ. Розпушування ґрунту в міжряддях у періоди масового заляльковування личинок мух. Знищення бур’янів. Застосування системних інсектицидів при перевищенні економічних порогів шкодочинності шкідників з урахуванням розвитку рослин буряків:

фаза «вилочки» — 4 – 6 яєць/рослину при заселенні понад 20 % рослин;

фаза 2 – 4 справжніх листків — 7 – 8 яєць/рослину;

5 – 6 пар справжніх листків — 10 – 15 яєць/рослину;

понад 6 пар справжніх листків — 20 яєць/рослину при заселенні 40 % рослин.