Чорносмородинний жовтий пильщик

Російська назва: 
Пилильщик черносмородинный желтый
Латинська назва: 
Nematus leucotrochus
 
Часто трапляється на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Пошкоджує чорну смородину.
Імаго завдовжки 6 – 7 мм, голова, груди і 9членикові вусики чорні; передньоспинка та крилові кришечки жовті; черевце оранжевожовте; ноги іржавожовті. Яйце розміром до 1 мм, молочнобіле, блискуче. Личинка завдовжки до 5 мм, трав’янистозелена, голова буруватожовта, на черевці сім пар ніг. Кокон — 6 – 7 мм, світлокоричневий, щільний.
Зимують личинкиеонімфи в коконах у ґрунті на глибині 5 – 7 см. На початку травня заляльковуються і через 8 – 12 діб вилітають імаго. В популяції переважають самки. Співвідношення кількості самок і самців становить у середньому 8 : 1 – 11 : 1. Найчастіше без додаткового живлення, рідше — після нетривалого живлення на квітках зонтичних рослин самки відкладають яйця, розміщуючи їх рядами на нижньому боці листка уздовж головної й бічних жилок. Плодючість — 60 – 80 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 – 8 діб. Личинки, що відродилися, вигризають у листках чорної смородини отвори, у дорослих віках об’їдають тканину до головної жилки. Пильщик заселяє середні й нижні яруси кущів. Тривалість розвитку личинок становить 13 – 14 діб, після чого вони переходять у ґрунт на заляльковування. На розвиток однієї генерації потрібно від 25 до 32 діб (залежно від температурного режиму). За рік розвивається три покоління, іноді буває четверте, як правило, факультативне.
Масові розмноження пильщиків спостерігаються періодично.
Чисельність пильщика обмежують хижий клоп Anthocoris nemorum L., жужелиці, трихограма, золотоочки. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмоніди — Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Mesoleius bipunctatus Grav., з родини браконіди — Ichneutes brevis Wesm., Pygostolus sticticus F., мухитахіни — Bessa selecta Meig., Blondellia nigripes Fll.
Заходи захисту. Осінній і літній обробіток ґрунту в міжряддях і під кущами смородини та аґрусу. Економічний поріг — 10 – 12 несправжніх гусениць на 100 листків при заселенні 15 – 20 % кущів. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності шкідника — обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок. При значній чисельності пильщика може бути проведена друга обробка біопрепаратами або інсектицидами після збирання врожаю ягід для знищення літньоосінніх його поколінь.