Суничний чорноплямистий пильщик

Російська назва: 
Пилильщик земляничный чернопятнистый
Латинська назва: 
Allantus cinctus
 
Трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, полуницю, шипшину, троянду, рідше малину.
Імаго завдовжки 7 – 10 мм, тіло чорне, блискуче; у самки на грудях крилові кришечки іноді білі; ноги чорні, стегна й лапки червоні. Личинка завдовжки 15 мм, блакитнозелена, голова буруватожовта з бурою плямою нагорі; черевних ніг 8 пар. Лялечка світлозелена, перед виходом імаго стає чорною, знаходиться в двошаровому тонкостінному жовтуватокоричневому коконі.
Зимують еонімфи в коконах усередині стебел, в опалому листі та поверхневому шарі ґрунту. Заляльковуються у квітні. Імаго вилітають у фенофазу відокремлення квітконосів — на початку цвітіння ранніх сортів суниці. Додатково живляться пилком і нектаром квіток зонтичних рослин. Яйця відкладають по одному в паренхіму листка поблизу товстих жилок у надрізи, зроблені за допомогою яйцекладу. Місце відкладання яйця помітне у вигляді здуття. Плодючість — 60 – 80 яєць.
Ембріональний розвиток триває 8 – 15 діб. Личинки відроджуються напередодні масового цвітіння суниці; личинки молодших віків скелетують листки з нижнього боку, середніх віків — вигризають отвори, останнього віку — обгризають листки з країв. Молоді листки з’їдаються повністю. Личинки, яких потурбували, кільцеподібно згортаються і падають на землю. Розвиток триває 20 – 25 діб, після чого вони залишають кормові рослини і проникають у серцевину зламаних (зрізаних) товстостеблих бур’янів, пагонів малини, троянди, де прогризають ходи (10 – 12 см), що закінчуються овальною камерою, в якій вони заляльковуються. Через 14 діб з’являються імаго другого покоління. В Україні розвивається 2 – 3 покоління, у Криму може бути й четверте.
Личинки останнього покоління залишаються на зимівлю всередині стебел трав’янистих рослин, у тріщинах кори, опалому листі та ґрунті.
У роки масових розмножень пильщик завдає істотної шкоди плантаціям суниці.
Важливу роль у регуляції чисельності пильщиків відіграють їздці — Cryptus emphytorum Boic., Hemiteles castaneus Taschb., Polyblastus strobilator Thunb., Monoblastus neustrie Ratz., Microcryptus erythrinus Grav., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondella nigripes Fll.
Заходи захисту. Знищення бур’янів на плантації суниці та ділянках, розміщених поблизу. Перекопування ґрунту в міжряддях. За чисельності 10 – 12 несправжніх гусениць на 100 листків при заселенні 15 – 20 % рослин — обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок. У разі значної чисельності шкідника можна провести другу обробку біопрепаратами або інсектицидами після збирання врожаю ягід.