Поширена повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, сливу, вишню, черешню, терен, черемху, троянди, малину, суниці та ін. Основна кормова рослина в природних умовах — шипшина. Імаго розміром 3 – 3,5 мм; тіло вузьке, струнке; надкрила блідожовті з зеленуватим перламутровим полиском, перевищують за довжиною черевце; голова спереду широко заокруглена; вусики довгі, щетинкоподібні; очі опуклі, темні; передньоспинка й щиток дещо темніші за кри

ла; задні гомілки чотиригранні, з багатьма шипиками. Яйце розміром 0,75 × 0,2 мм, біле, напівпрозоре, павукоподібно вигнуте. Личинки IV і V віків жовтуватобілі, з добре розвиненими криловими чохликами; рухливі, добре стрибають.

Зимують яйця в корі молодих пагонів шипшини й троянди, найчастіше біля основи бруньок і розвилок гілок. Незначна частина шкідників може зимувати на яблуні, груші та інших розоцвітих.

Личинки відроджуються в період розпускання бруньок — наприкінці квітня — на початку травня. Перше покоління розвивається 25 – 30 діб. Окрилені цикадки впродовж 10 – 15 діб мігрують з шипшини і троянди на плодові та ягідні культури. На шипшині й троянді розвивається тільки одне весняне покоління. Самки літніх поколінь відкладають яйця в середню й бічні жилки з нижнього боку листка. Плодючість — до 50 яєць. Личинки проходять у своєму розвитку п’ять віків.

Імаго та відроджені личинки проколюють епідерміс з нижнього боку листка, вводять у тканину ферменти слини і висмоктують сік. З верхнього боку пошкодженого листка з’являються бліді розпливчасті плями, які надають поверхні мармурового вигляду, особливо по краях листка. Листя підсихає і скручується. Сильно пошкоджені дерева дають слабкий приріст, у них знижується урожай, плоди дрібнішають, різко падає морозостійкість. За сезон розвивається два — три покоління. Імаго трапляються до настання заморозків. У вересні — жовтні цикадки повертаються на шипшину і троянду, де самка за допомогою яйцекладу робить підковоподібний надріз кори і відкладає одне яйце. Кора в місці відкладання яйця здувається і темніє.

Плодові та ягідні культури пошкоджують також червона цикадка — TibicinahaematodesScop., жовта цикадка — EmpoascapteridisDhld., глодова цикадка — EdwardsianacrataegiEdw., червонокрила цикадка — ZyginaflammigeraGeoffr., горбаткабуйвол — StictocephalabubalusF. та ін. Чисельність цикадок обмежує цілий ряд паразитів і хижаків. У прохолодні й дощові роки спостерігається масова загибель шкідника від хвороб.

Заходи захисту. У разі виявлення на дереві одного — двох осередків, заселених цикадками, потрібно провести обприскування інсектицидами. Не допускати насаджень шипшини біля садів та ягідників. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях та пристовбурових кругах для створення несприятливих умов зимівлі цикадок — червоної, жовтої, червонокрилої.