Важливою вимогою при удобренні пивоварного ячменю є рівномірність внесення мінеральних добрив. Нерівномірне внесення добрив створює умови для формування нерівномірного за величиною, вирівняністю, вмістом білка, екстрактивністю зерна, а отже, знижує пивоварні якості сировини. Особливо це помітно при внесенні азотних добрив. На смугах, де їх попадає більше, рослини вилягають, формується щупле зерно, значна частина його втрачається при збиранні.

Фосфорні добрива вносять під зяблеву оранку чи осінню культивацію, що дасть змогу добривам добре розчинитися в ґрунті і перейти в ґрунтовий комплекс. У складі нітроамофоски фосфор вносять навесні під культивацію.

Калійні добрива теж вносять під зяблеву оранку або в складі нітроамофосок навесні перед сівбою. Необхідно враховувати, що надмірні дози калію погіршують пивоварні властивості зерна ячменю.

Однією з вимог до пивоварного ячменю є знижений вміст білка (9-12%) і високий вміст крохмалю (не менше як 63-65%). Тому невисокі дози азоту (не більше N₆₀) зазвичай вносять перед сівбою. Підживлень не проводять.

Пізнє внесення азоту може призвести до підвищення вмісту білка в зерні. Співвідношення N:P:K повинно бути рівновеликим, допускається перевага фосфору і калію. Високі дози азоту збільшують вміст білка, призводять до нерівномірного достигання, зменшують вихід крупного зерна, спричинюють ламкість стебел і колосся, що створює проблеми при реалізації зерна на пивоварні цілі.

Норми внесення мінеральних добрив залежать від попередника, родючості ґрунту, програмованого рівня врожайності, сорту тощо. Урожаєм 50 ц/га зерна і соломи виноситься 110 кг/га азоту, 50 кг/га фосфору, 120 кг/га калію, 25 кг/га магнію, 45 кг/га кальцію.

 

Для сівби використовується високоякісне насіння пивоварних сортів ячменю. Найкраще висівати ячмінь вузькорядним способом з міжряддями 7,5 см. Насіння загортають на глибину 3 см, за нестачі вологи в ґрунті сіють глибше - 3-5 см. Важливо при вирощуванні ячменю на пивоварні цілі забезпечити рівномірну появу сходів, однакову густоту рослин та стебел по всій площі та одночасне достигання. З таких посівів одержують вирівняне зерно, яке легко переробляти на солод. Норма висіву становить 3,0-4,0 млн. схожих насінин на 1 га на високих агрофонах і 3,5—4,5 - на бідніших ґрунтах.

Сіяти потрібно рано навесні. Запізнення зі строками сівби, крім зниження врожаю, спричинює також підвищення вмісту білка в зерні. Підвищується плівчастість і зменшується розмір зерна та вміст у ньому крохмалю. Ранні строки сівби дають можливість ефективно використати запаси вологи в ґрунті, краще розвивається коренева система, сходи з'являються рівномірні і дружні, інтенсивніше проходить кущіння. Сходи ячменю здатні витримувати весняні приморозки до мінус 3-4°С, а іноді й до мінус 6-8°С. Якісна сівба забезпечує польову схожість насіння в межах 80-90%.