Квасолю висівають у просапному полі сівозміни після озимих і ярих зернових культур, картоплі, цукрових буряків, кукурудзи, льону-довгунця. Як і інші бобові культури, квасолю слід повертати на попереднє поле не раніше як через 4-5 років. У районах достатнього зволоження квасолю вирощують у змішаних посівах з кукурудзою і картоплею.

 

Основний обробіток ґрунту після стерньових попередників у більшості випадків складається з двох лущень дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15: першого на глибину 6-8, другого - 10-12 см. Площі забур'янені пирієм дискують у двох напрямках на глибину 10-12 см. При забур'яненні поля осотом спочатку дискують на глибину 6 - 8 см, а потім, через 1 3 - 1 5 днів, лущать полицевими лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см. Пожнивні залишки кукурудзи обробляють важкими дисковими боронами БДТ-10 у двох напрямках. На чистих від бур'янів полях після картоплі і цукрових буряків лущення не проводять.

Зяблеву оранку плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 проводять на глибину 20-22 см, а після кукурудзи на 25-27 см.

Весняний обробіток складається з боронування (БЗТС-1), проміжної культивації культиваторами КПС-4 в агрегаті з боронами на глибину 8 - 10 см, вирівнювання поля та передпосівної культивації з боронуванням на глибину загортання насіння.

Квасоля добре реагує на післядію органічних і мінеральних добрив, внесених під попередник. Проте внесення невеликих доз гною безпосередньо під квасолю сприяє підвищенню врожаю.

Фосфорно-калійні добрива (45-60 кг/га) вносять під зяблеву оранку, а азотні на бідних ґрунтах Полісся - навесні під культивацію в дозі 20-25 кг/га.