1. Значення, історія та поширення кормових бобів

ЗНАЧЕННЯ
Кормові боби - цінна кормова і продовольча культура. Зерно містить 25-35% білка, 50-55% крохмалю, 3-6% клітковини, 0,8-1,5% жиру, 2,6-4,1% золи. Це високопоживний концентрований корм. У 1 кг зерна міститься 1,29 кормових одиниць і 280 г перетравного протеїну. Зерно використовується при виготовленні комбікормів. У зерні бобів міститься велика кількість незамінних амінокислот: триптофану - 1,6%, лізину - 13,9%, аргініну - 17,2%, гістидину -7,2%, цистину - 4,8%, метіоніну -3,1 %. Характеризуються високим вмістом таких вітамінів, як каротин (провітамін А), вітамін В, аскорбінова кислота, тіамін та інших, які необхідні для нормального розвитку молодняка сільськогосподарських тварин.
Кормові боби належать до біологічно цінних білкових кормів. Перетравність їхнього зерна становить 98%, а зеленої маси - 72%. Зелена маса бобів в 100 кг містить 16 к.о. Урожайність зеленої маси може досягати 500-600 ц/га. її використовують для силосування з кукурудзою, на зелений корм. Маючи високу стійкість до вилягання, кормові боби є цінним компонентом однорічних трав. На важких ґрунтах зелену масу заорюють на добриво.
Можлива сівба кормових бобів як післяукісних і післяжнивних культур. Кормові боби добре ростуть, майже не пошкоджуються хворобами і шкідниками, витримують знижені температури вересня-жовтня. Врожаї післяжнивних і післяукісних культур становлять 150-180 ц/га. Післяукісні та післяжнивні посіви дуже цінні для використання на зелене добриво.
Боби вирощують як продовольчу культуру. Зерно вживають в їжу у вареному вигляді. Боби мають агротехнічне значення. При врожаї 30 ц/га зерна вони фіксують більше 100 кг/га азоту, з якого майже половина залишається в ґрунті. Вони є добрим попередником для багатьох польових культур.
Крупнонасінні боби як городню харчову культуру вирощують на присадибних ділянках і дачах. Городній біб досить поширений на важких глинистих ґрунтах Передкарпаття та гірських районах Карпат. Тут він має велике продовольче значення. Крупнонасінні городні боби вживаються для харчування у вареному вигляді. Особливо цінні, смачні і поживні недостиглі зелені зерна бобів. Проте сирі чи недостатньо зварені боби можуть бути причиною отруєння людини. Насіння містить токсичні речовини (інгібітори трипсину), які руйнуються при термічній обробці.
 
ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ
Кормові боби - дуже давня культура. їх вирощували в Єгипті, Греції, Римі понад 2 тис. років до н.е. В нашій країні вони відомі з IV-V століття. До появи картоплі боби були важливим продуктом харчування, поряд з хлібом, капустою, ріпою. Основні посівні площі зосереджені в країнах Середземномор'я: Італії, Іспанії, Франції, Єгипті, Марокко. Сіють в Китаї, Америці, Польщі, Англії. Світова площа бобів становить близько 2,4 млн. га, валовий збір 3,5 млн.т при врожайності 15,0 ц/га.

В Україні боби займають близько 10 тис. га. Проте в умовах достатнього зволоження ця невилягаюча зернобобова культура може переважати за продуктивністю горох. Середня врожайність зерна становить 20 ц/га. При інтенсивній технології вирощування збирають по 40-50 ц/га. Особливо перспективні кормові боби на важких глинистих ґрунтах західних областей України.