Люпин використовують як кормову і сидеральну культуру.

На кормові цілі люпин почали вирощувати з 30-х років XX ст. після виведення солодких безалкалоїдних сортів, які містять у насінні не більше 0,0025% алкалоїдів (люпиніну, люпаніну, спартеїну та ін.). Обмежене кормове значення мають мало алкалоїдні сорти люпину із вмістом алкалоїдів до 0 , 1 - 0 , 2 % ) .

Кормова цінність люпину визначається хімічним складом насіння і зеленої маси. У насінні міститься 33-50% білка, 25-40% без азотистих екстрактивних речовин, 4,5-9,5% жиру, 3,5-4,2% золи. В 100 кг зерна міститься понад 100 корм. од. і 290-367 г перетравного протеїну на одну кормову одиницю. За вмістом білка 1 зерна люпину прирівнюється до 4 , 5 ц зерна ячменю або 5 - 6 ц кукурудзи, що є свідченням високої цінності насіння люпину як компонента при виробництві збалансованих за протеїном концентрованих комбікормів.

Зелену масу люпину використовують на корм у вигляді зеленого корму, силосу, сіна, трав'яного борошна. Зелена маса багата на білок (до 15%), вітаміни А, С і мінеральні речовини. 100 кг зеленої маси відповідає 14-15 кормовим одиницям із вмістом на 1 корм. од. 150-160 г перетравного протеїну.

Винятково важливе значення люпину як однієї з найкращих сидеральних культур. Він відіграє важливу роль у покращанні родючості дерново-підзолистих, піщаних та супіщаних ґрунтів Полісся. Переваги люпину, як культури на зелене добриво, визначаються його високою азотофіксуючою здатністю. При заорюванні 350 ц/га зеленої маси, як зеленого добрива, ґрунт збагачується на 180-200 кг/га біологічного азоту та на 35-40 т/га органічної речовини, що рівноцінно 45-48 т/га гною. Крім того, маючи добре розвинену Кореневу систему, яка глибоко проникає в ґрунт, люпин має здатність засвоювати з ґрунту важкорозчинні сполуки елементів живлення, особливо фосфорні.

Використовують люпин і як сировину для переробної промисловості. Із насіння одержують білкові концентрати, які застосовують для виготовлення штучного волокна, клею, пластмас та ін.