2. Історія та поширення люпину

Культура люпину відома з глибокої давнини. Білий люпин вирощувався 4-6 тис. років тому в Єгипті, Греції, давньому Римі. Жовтий і синій люпини походять з країн Середземномор'я, але введені в культуру лише в XIX ст. З XIX ст. почав вирощуватись також і багаторічний люпин, який походить із Північної Америки. У Росії люпин, як сидеральну культуру, почали вирощувати наприкінці XIX ст. Пропагував цю культуру на зелене добриво видатний вчений - агрохімік Д.М. Прянішніков. З ім'ям Д.М. Прянішнікова пов'язані наукові дослідження по виведенню і впровадженню у виробництво безалкалоїдних і малоалкалоїдних сортів люпинів.
 
Поширення в Україні.
Люпин в Україні в основному вирощується в зоні Полісся. Сорти жовтого кормового та синього вузьколистого люпинів поширені в Чернігівській, Житомирській, Київській, Рівненській та Волинській областях. Білий люпин вирощують у районах Лісостепу і Закарпаття. Посівна площа кормового люпину на зерно становить 55-65 тис. га. Середня врожайність зерна кормових люпинів порівняно невисока: жовтого 8 - 10, білого 16-18 ц/га. При високій агротехніці, за інтенсивної технології вирощування, врожайність зерна може бути 25-28 ц/га та зеленої маси 450-500 ц/га.