Соя є основною зернобобовою культурою в світі. її зерно збалансоване за протеїном і перетравними амінокислотами. У насінні сої міститься 30-55% білка, 13-26% жиру, 20-32% крохмалю. У золі багато калію, фосфору, кальцію, а також вітамінів. Велике продовольче значення сої.
Жодна рослина в світі не може за 4-5 місяців виробити стільки білка і жиру. Немає рівних сої щодо кількості виготовлених з неї продуктів. Соєвий білок і олію можна знайти на полицях супермаркетів розвинених країн у складі більш ніж 1000 харчових продуктів, починаючи від приправ до салатів, соєвого м'яса, хліба і закінчуючи смачними готовими стравами.
Великий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини. Із сої виготовляють соуси, молоко, сир, котлети, замінники яєчного порошку, кондитерські вироби, ковбаси, консерви та ін. їх використовують як дієтичний продукт харчування, що має антисклеротичні речовини. Особливістю хімічного складу сої є вміст у ній фосфатидів - лецитину і нефаліну, необхідних для живлення нервової тканини.
Поряд з тим в насінні сої є антипоживні речовини: інгібітори трипсину, хемотрипсину, сапоніни, гемаглютаніни тощо. Ці інгібітори можна успішно інактивувати методом теплової обробки, який широко застосовується у світовій практиці при одержанні повно-жирових і знежирених соєвих продуктів, призначених як для харчових, так і для кормових потреб.
Соя - важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві рослинної олії (табл. 1, 2). її використовують на харчові цілі і для виробництва промислової продукції - лаку, фарб, мила, пластмаси, клею, штучних волокон. На даний час 60% зерна сої переробляється на олію.
Олія засвоюється організмом на 98%. У ній велика кількість ненасичених жирних кислот (лінолевої і ліноленової), які не синтезуються в організмі і обов'язково повинні поступати з їжею. Вони знижують вміст холестерину в крові, позитивно діють на функціонування мозку, покращують зір.
 
Таблиця 1 - Світове виробництво насіння найважливіших олійних культур, млн. т
Культура
1970 р.
1975 р.
1980 р.
1985 р.
1990 р.
1995 р.
1998 р.
Соя
41
55
93
103
104
125
158
Ріпак
5
8
10
19
25
35
37
Бавовник
22
25
25
31
33
36
33
Арахіс
17
17
18
20
22
27
28
Соняшник
10
11
13
20
23
26
26
Всього
103
123
166
203
218
261
294
 
 
Таблиця 2 - Виробництво олії в світі, млн. т
Культура
1991 р.
1993 р.
1995 р.
1997 р.
1998 р.
1999 р.
Соя
15,9
17,2
19,8
19,9
20,2
20,5
Пальма
11,2
13,4
15,2
16,2
16,4
16,7
Ріпак
8,8
9,1
10,3
11,3
11,4
11,6
Соняшник
8.1
7,7
8,5
9,2
9,3
9,5
Бавовник
4,0
3,9
3,8
4,1
4,1
4,3
Арахіс
4,0
4,0
4,3 _j
4,3
4,5
4,6
Кукурудза
1,5
1,6
1,8
1,9
2,0
Оливки
1,6
2,0
1,9
1,7
1,8
1,9
Всього
61,6
66,6
72,9
75,8
76,4
77,1
 
Олія містить насичені і ненасичені жирні кислоти. Перші є дуже цінними для промисловості. З насичених жирних кислот у соєвій олії містяться: пальмітинова (7-10%), стеаринова (25%), бехенова (1-3%>), меристинова (0,1-0,3%), лігноцеринова (0,1%) та ін. в незначній кількості. Із ненасичених жирних кислот є олеїнова (22-35%), лінолева (43-59%), ліноленова (0,5-12,5%).
Соя - цінна кормова культура. її можна згодовувати тваринам у вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу, соломи. Макуха може застосовуватися як універсальний білковий концентрований корм. Вона містить в 1 кг 1,26 кормових одиниць, 354 г перетравного протеїну, 28 г лізину.
Якщо до комбікормів додавати 10% соєвого шроту, це значно підвищує продуктивність тварин і зменшує витрату кормів.
Соя має агротехнічне значення. Вона засвоює азот з повітря, залишає після себе 60-90 кг/га біологічно фіксованого азоту, очищає поле від бур'янів і є добрим попередником для наступних культур сівозміни. Здатна використовувати малодоступні важкорозчинні мінеральні сполуки не тільки з орного шару, а й більш глибоких шарів ґрунту.