1. Значення та біологічні особливості кенафу

Значення       
У корі стебел кенафу міститься 18-20% волокна. Воно світле, еластичне, міцне, гігроскопічне, багате смолистими речовинами, але грубе. Придатне для виготовлення мішковини, килимових і драпірувальних тканий, брезенту, шпагату, мотузок, канатів та ін. Насіння містить 18-20% технічної олії.
Макуху використовують на корм худобі.

Історія та поширення
У дикому стані кенаф зустрічається у Південній Америці. Вирощують цю культуру в Індії, Китаї, Ірані, в Африці та Америці.
Виготовлення тарних виробів із синтетичного волокна призвело до значного скорочення посівних площ кенафу.

Біологічні особливості
Вимоги до тепла
Кенаф дуже теплолюбна рослина. Насіння проростає при температурі 10-12°С, від найменших приморозків (-0,5 - 1,0°С) гинуть як сходи, так і дорослі рослини. Оптимальна температура для росту і розвитку кенафу 23-25°С. Достигання насіння може проходити і при нижчих температурах (14-16°С). Середньостиглі сорти достигають у Дніпропетровській області в кінці серпня, в Харківській - в середині вересня, у Чернігівській - на початку жовтня.
Вимоги до вологи
Вимогливий до вологи, добре росте на забезпечених вотогою заплавах річок, ділянках низинного рельєфу з близьким заляганням підґрунтових вод, а також на неполивних землях при випаданні не менше 500-600 мм опадів за рік. Найбільша потреба у воді спостерігається у період швидкого росту стебла.
Вимоги до світла
Кенаф - світлолюбна рослина короткого дня. Вегетаційний період 120-160 днів. Технологічна стиглість волокна наступає на 110-130-й день, а біологічна стиглість насіння - на 130-150-й день.
Вимоги до грунту
Кенаф висівають на грунтах річкових долин, добре забезпечених вологою.
 
Сорти: Кубанський 333, Узбецький 1574.