Виправданий і невиправданий надлишки в грунті елементів удобрення.

  Є причини надлишку елементів живлення з добривами, який відразу не використовується, але протягом певного часу, іноді тривалого, підтримує високу врожайність без помітного шкідливого впливу на родючість грунту, рослини та здоров`я людини і тварин. Справді, при застосуванні добрив доцільно не лише поповнити запас елементів, які виносяться урожаєм, а й створити його для тих елементів, яких у грунті не вистачає(підвищити ефективну родючість грунту). Припустимо, що за системою удобрення, яка застосовується на практиці, з сівозміною щорічно вноситься в середньому 50 кг/га калію, а грунт має низький його вміст. За результатом аналізу  грунту, необхідно внести одноразово 250 кг/га. при цьму отримуємо значне підвищення врожайності. тому продовжуємо вносити такі ж дози калію, хоча вони більше не потрібні. Внаслідок цього відбувається акумуляція цього елементу в грунті, який у кінцевому результаті швидко чи повільно викликає зміну інших елементів у грунті, що негативно впливає на врожайність та якість продукції.
   Встановлено зменьшення врожайності пшениці внаслідок як надмірної так і недостатньої кількості добрив. Внесення азотних добрив у дозі 180 кг/га зумовлює зміну вмісту у грунті. Тому компенсація останньої повинна підвищити ефективність азотних добрив ( вступає  силу закон максимуму). Внесення міді сприяло підвищенню врожайності раніше. Отже важливо не допустити порушення рівноваги елементів живлення і дотримуватись норм застосування добрив. 
   Будь-яке порушення балансу мінеральних речовин у грунті, викликане їх природними властивостями, виносом урожаєм,застосуванням добрив чи іншими причинами, потрібно виправляти внесенням необхідних елементів живлення з добривами.
 
  Отже-закон мінімуму (Лібіха)-нестача доступного елемента живлення в грунті зменьшує ефективність інших елементів, а отже знижує приріст урожаю. Як продовження -закон Мітчерліха-коли в грунт вноситься підвищена кількість поживних речовин, то врожайність зростає меньше порівняно із збільшення норми добрив. Та як висновок закон максимуму-надлишок доступного елемента живлення в грунті єфективність інших елементів, а отже знижує приріст урожаю та економічну ефективність.